Федоровський Олександр Семенович

ФЕДОРО́ВСЬКИЙ Олександр Семенович (17(29). 03. 1885, м. Лебедин Харківської губ., нині Сумської обл. — 18. 08. 1939, Харків) — геолог, гео­граф, археолог. Закінчив Харківський університет (1911), де 1914—34 й працював (звільнений за «протаскуван­ні буржуазної методики»): консерватор геологічного кабінету, завідувач секції археології кафедри гео­графії і антропології та секції палеонтології НДІ геології, приват-доцент (від 1917 після скла­да­н­ня іспиту на магістра мінералогії і геології), завідувач кафедри палеонтології (від 1933). У 1904 вступив до Історико-філологічного товариства. У дореволюційний період також був членом правлі­н­ня Харківського товариства любителів природи. 1908 брав участь у роботі 14-го археологічного зʼ­їзду в Чернігові. 1914 пере­бував у науковому від­ряджен­ні у Берліні, Брюс­селі (Бельгія) та Парижі. Водночас від 1920 — професор Харківських медичного та ветеринарного ін­ститутів, директор Харківського археологічного музею, голова Всеукраїнського комітету з охорони памʼяток мистецтва і старовини, керівник крає­знавчої комісії Українського наукового товариства; 1930—34 — директор Ін­ституту історії матеріальної культури; 1936—39 — завідувач кафедри геології Харківського педагогічного ін­ституту. 1922 брав активну участь у діяльності комітету із від­родже­н­ня Асканії-Hова. Входив до складу оргбюро Слобожанської комісії крає­знавства (1923) та до складу Центрального бюро крає­знавства (Москва). Від 1925 — ін­спектор Укpнауки з охорони природи Hаpкомосу УСРР; 1929—32 — за­ступник голови Українського комітету з охорони памʼяток природи. Учасник Дні­пробудівської археологічної екс­педиції, проводив археологічні роз­копки на Харківщині та Кубані. Досліджував про­блеми охорони під­земних вод і геологічного середовища.

Завантажити статтю