ПА́ДОХ Ярослав Микола­йович (14. 12. 1908, м. Бучач, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 28. 08. 1998, м. Нью-Йорк, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — право­знавець, громадський діяч. Доктор права (1940), професор (1946), дійсний член НТШ у США (1949). Закінчив гімназію у м. Стрий (нині Львівської обл., 1927), Яґел­лонський університет у Кракові зі ступенем магістра права (1931). За­ймався адвокатською практикою у Стрию, Львові, Кракові. Готував дисертацію з історії українського права до захисту у Львові, однак через початок 2-ї світової війни здобув докторат 1940 в УВУ в Празі, де від 1941 працював приват-доцентом (викладав курс судової справи у давній Україні). На­прикінці 1944 пере­їхав до Німеч­чини, продовжив роботу у від­новленому УВУ в Мюнхені: від 1946 — професор історії права. Емігрував 1949 до США. Від 1952 на­вчався в Університеті Сент-Джонс (м. Нью-Йорк), здобув ступінь бакалавра економіки та доктора права. Викладав у Ратґерському університеті (шт. Нью-Джерсі). Основний напрям наукових досліджень — історія права в Україні. Від 1956 утримував адвокатську канцелярію у Нью-Йорку, згодом — у Вашинґтоні. Один із провід­них діячів наукового та громадсько-культурного життя української діаспори: 1958–60 — голова Головної пластової старшини у США, 1958–74 — головний секретар Українського народного союзу, 1977–90 — голова НТШ у США, 1982–92 — президент Світової ради НТШ. Дійсний член Українського історичного товариства і Товариства українських правників в США, входив до керівних органів Українського кон­гресового комітету Америки та інших діаспорних обʼ­єд­нань і товариств. Член редколегії і автор статей в «Енциклопедії україно­знавства», входив до редколегії неперіодичного збірника «Правничий вісник» (Нью-Йорк, 1955, кн. 1; 1963, кн. 2; 1970, кн. 3), редактор журналу «Дружнє посла­н­ня» (1947–61).