Паїк Володимир Іванович

ПА́ЇК Володимир Іванович (14. 04. 1914, х. Папрочизна Старосамбірського пов., нині у межах смт Стара Сіль Самбірського р-ну Львівської обл. — 04. 06. 2001, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — етнограф, географ, історик. Золота Шевченківська медаль Конґресу українців Канади. Закінчив Львівський інститут радянської торгівлі (1941). Відтоді працював учителем Самбірської торговельної школи, з приходом радянських військ перебував у таборах для переміщених осіб. Засновник і директор торговельної гімназії в Реґенсбурзі (Німеччина, 1947). Від 1948 — у Канаді, де згодом оселився в Едмонтоні, викладав географію та історію України на Курсах українознавства імені І. Франка. Автор популярних досліджень з економічної та історичної географії України, картографії. Найбільший резонанс викликала праця «Корінь безсмертної України і українського народу» (1990; видана 1995 у Львові), в якій автор намагався з’ясувати витоки тисячолітньої української самобутності. Авторське бачення трипільської культури не завжди збігається з поглядами вчених, а вибудувані ним логічні докази недостатньо переконливі та аргументовані. Названа праця спонукає до роздумів над праісторією українців та історією світової цивілізації. Уклав атлас «Україна в минулому й сьогодні (історичні й географічні карти)» (2-е вид., Л., 1999).

Завантажити статтю