Палідвор Василь Григорович

Визначення і загальна характеристика

ПАЛІДВО́Р Василь Григорович (06. 11. 1893, с. Залав’є Теребовлянського пов., нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 08. 08. 1988, м. Гантер, шт. Нью-Йорк; похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — правознавець, громадський діяч. Закінчив українську гімназію в Тернополі, від 1913 вивчав право у Львівському університеті. З початком 1-ї світової війни мобілізований до австро-угорської армії, у квітні 1915 на Галицькому фронті пораненим потрапив у російський полон. Восени 1917 приїхав у Київ, надалі викладав в українській гімназії в с. Веселі Терни (нині у складі м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.). Від січня 1919 — офіцер панцерника «Стрілець» Армії УНР. У травні 1919 на Волині потрапив у польський полон. Перебував у таборі в м. Ланцут (нині Підкарпатського воєводства), після звільнення працював у секретаріаті Ради Міністрів УНР у м. Тарнів (нині Малопольського воєводства). Продовжив навчання у Яґеллонському університеті в Кракові, де 1923 здобув докторат із права. Працював суддею у м. Чортків (нині Тернопільської обл., 1924–27), м-ку Рожнятів (нині селище Івано-Франківської обл., 1927–37), м. Люблін (Польща, 1937–39). Під час німецької окупації від грудня 1941 — головний суддя окружного суду в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Навесні 1944 виїхав на Захід, поблизу м. Байройт (Німеччина) заарештований американськими військовими, 16 місяців провів у таборі для інтернованих. 1949 емігрував до США. Проживав у м. Стемфорд (шт. Коннектикут), управляв кооперативом «Самопоміч», організував та очолював самодіяльний хор (1950–58). Від 1960 — у Нью-Йорку. Брав участь у діяльності діаспорних організацій, зокрема Українського народного союзу, Товариства українських правників в Америці, обраний членом НТШ. Входив до редколегії «Правничого вісника». Член Комітету теребовлян і співукладач історично-мемуарного збірника «Теребовельська земля» (Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1968).

Завантажити статтю