Палій Роман Миколайович
ПАЛІ́Й Роман Миколайович (08. 05. 1896, Житомир — після 1967) — геолог. Після закінчення Кременчуцького реального училища (нині Полтавської обл., 1913) з перервами навчався на фізико-математичному факультеті Університету св. Володимира у Києві. За завданням Київського товариства природодослідників і Укргеолкому здійснював пошуки та розвідку фосфоритів, гіпсів, горючих сланців тощо. 1920–24 — асистент кафедри геології Київського ІНО. 1925 захистив дипломну роботу геолого-мінералогічного профілю в Ленінградському університеті (нині Санкт-Петербург), де був залишений професором-стипендіантом. 1925–30 — завідувач Бюро обліку корисних копалин Укргеолкому в Києві. 1926 брав участь у 2-му Всесоюзному з’їзді геологів у Києві. У листопаді 1930 заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності, шпіонажі, передаванні секретних матеріалів. У січні 1932 засуджений до 3-річного покарання у виправно-трудових таборах. Після звільнення продовжив працювати в Укргеолкомі. Під час 2-ї світової війни — у спецоб’єднанні гідрогеологів. Реабілітований 1989.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Джурджевские фосфоритовые месторождения Подольской губернии // Вест. Укргеолкома. 1925. Вып. 6; Фосфорити України // Бюл. Укргеолкому. 1929. № 1–2; Фосфоритові копальні Північно-Ушицького району на Поділлі // Мат. до вивчення агрономічних руд України. 1930. Вип. 7; Фосфоритова нарада при Укргеолкомі 10–14 лютого 1929 року // Там само; Пермские отложения Донецкого бассейна // Мат. сектора минеральных ресурсов Геологического управления УССР. К., 1939.
Рекомендована література
- Макаренко Д. Є. Голгофа українських геологів. К., 2007.