Панова Віра Федорівна
ПАНО́ВА Віра Федорівна (Панова Вера Фёдоровна; псевдоніми: Старосельская В., Вельтман Вера; 07(20). 03. 1905, м. Ростов-на-Дону, Росія — 03. 03. 1973, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російська письменниця. Членкиня СП СРСР (1946). Сталінська премія (1947, 1948, 1950). Рано залишилася без батька й через матеріальну скруту не закінчила гімназію. Із 17-ти р. працювала в редакції ростовської газети «Трудовой Дон». 1926–27 вела відділ фейлетону в газеті «Советский Юг», до середини 1930-х рр. — у газетах і журналах Ростова-на-Дону, друкувалася у газеті «Молодежь Дона» та дитячих виданнях — газеті «Ленинские внучата», журналах «Костер» і «Горн». Улітку 1931 П. жила з родиною в Шишаках (нині смт Миргородського р-ну Полтавської обл.) на р. Псел і винесла звідти яскраві враження. Пізніше письменниця згадувала: «Коли я вперше побачила Шишаки, була зачарована ними і одразу ж закохалась. Згодом це село з його річкою, сосновим бором, білими хатками і вишневими садочками відіграло в моєму житті і в житті моїх дітей величезну роль». У повісті «Сережа» вона змалювала будиночок, в якому тоді жила. В інших творах («Ясный берег», «Кружилиха») знайшли відображення «шишацькі деталі». Того ж року П. побувала у Великих Сорочинцях (Миргородський р-н), які пізніше описала в етюді «Сорочинцы. Ярмарка, та самая». Шишакам також присвячені етюди: «Из чего слагалась левада. Тропинка среди трав», «Дымы Березовки», «Цветок тыквы» («Нева», 1971, № 3). Після вбивства С. Кірова (1934) чоловіка П., спецкора «Комсомольской правды» Б. Вахтіна, було заарештовано, згодом він загинув на Соловках. Рятуючись від репресій, П. разом із дітьми та матір’ю виїхала із Ростова-на-Дону й декілька років знову жила в Шишаках, лише іноді відвідуючи Москву та Ленінград. Початок німецько-радянської війни застав її з дочкою у м. Пушкін (РФ), однак до зими 1941 їй вдалося повернутися в окуповані Шишаки, де залишалися її дві бабусі з малолітніми дітьми. Наприкінці 1943 переїхала у м. Молотов (нині Перм, РФ). Від 1946 жила в Ленінграді. Авторка романів, що витримали низку перевидань, — «Евдокия: (Семья Пирожковых)» (1944; опубліковано в альманасі «Прикамье», Молотов, 1945, кн. 8; 2-а редакція — «Ленинградский альманах», 1959, кн. 16), «Спутники» (Ленинград; Москва, 1946), «Кружилиха: (Люди добрые)» (1947; 5-е видання — Ленинград, 1948; X., 1985, серія «Зарево»), «Времена года: Из летописей города Энска» (1953; Москва, 1954; 2-а редакція — Ленинград, 1956; Пермь, 1958), «Сентиментальный роман» (Ленинград, 1958), «Который час? Сон в зимнюю ночь: Роман-сказка» (1962; опубліковано 1981), повістей «Ясный берег» (Ленинград, 1949), «Сережа: Несколько историй из жизни очень маленького мальчика» (Ленинград, 1955) , «Конспект романа» (1955), «Рабочий поселок», «Рано утром» (обидва — 1964), «Саша» (1965). Серед оповідань П. — «Валя», «Володя» (обидва — 1959), «Трое мальчишек у ворот» (1961), «Мальчик и девочка: Кинорассказ» (1962), «Про Митю и Настю» (1972). Писала також п’єси («Илья Косогор», 1939; «В старой Москве: Картины», 1940; «Метелица: (Военнопленные)», 1942; «Девочки», 1944; «Бессонница», 1945; «Проводы белых ночей», 1961; «Надежда Милованова: (Верность. Поговорим о странностях любви...)», 1967 та ін.). Чимало її творів екранізовано. Опубліковано її спогади «О моей жизни, книгах и читателях» (Ленинград, 1975; 1980).
Тв.: Избранные сочинения: В 2 т. Ленинград, 1956; Киноповести. Ленинград, 1966; Лики на заре: Истор. повести. Ленинград, 1966; Поговорим о странностях любви: Пьесы. Ленинград, 1968; Собрание сочинений: В 5 т. Ленинград, 1969–70; Москва, 1987–89; Заметки литератора. Ленинград, 1972; Избранные произведения: В 2 т. Ленинград, 1980; Жизнь Мухаммеда. Москва, 1990; 1991; 1997.
Літ.: Плоткин Л. А. Творчество Веры Пановой. Москва; Ленинград, 1962; Богуславская З. Б. Вера Панова: Очерк творчества. Москва, 1963; Горницкая Н. С. Кинодраматургия B. Ф. Пановой. Ленинград, 1970; Лень В. З теплотою і любов’ю // Зоря Полтавщини. 1972, 18 черв.; Букій І. Незабутня // Літературна Україна. 1975, 8 квіт.; Нинов A. A. Вера Панова: Жизнь. Творчество. Современники. Ленинград, 1980; Кондратюк Н. «Бачу добрих людей»: Так згадувала про своє перебування в Шишаках відома російська письменниця Віра Панова // Зоря Полтавщини. 1985, 9 черв.; Воспоминания о Вере Пановой: Сб. Москва, 1988; Юрьева С. М. Вера Панова: Страницы жизни: К биографии писательницы. Нью-Йорк, 1993.
П. П. Ротач, О. П. Ротач
Основні твори
Избранные сочинения: В 2 т. Ленинград, 1956; Киноповести. Ленинград, 1966; Лики на заре: Истор. повести. Ленинград, 1966; Поговорим о странностях любви: Пьесы. Ленинград, 1968; Собрание сочинений: В 5 т. Ленинград, 1969—70; Москва, 1987—89; Заметки литератора. Ленинград, 1972; Избранные произведения: В 2 т. Ленинград, 1980; Жизнь Мухаммеда. Москва, 1990; 1991; 1997.
Рекомендована література
- Плоткин Л. А. Творчество Веры Пановой. Москва; Ленинград, 1962;
- Богуславская З. Б. Вера Панова: Очерк творчества. Москва, 1963;
- Горницкая Н. С. Кинодраматургия B. Ф. Пановой. Ленинград, 1970;
- Лень В. З теплотою і любов’ю // Зоря Полтавщини. 1972, 18 черв.;
- Букій І. Незабутня // Літературна Україна. 1975, 8 квіт.;
- Нинов A. A. Вера Панова: Жизнь. Творчество. Современники. Ленинград, 1980;
- Кондратюк Н. «Бачу добрих людей»: Так згадувала про своє перебування в Шишаках відома російська письменниця Віра Панова // Зоря Полтавщини. 1985, 9 черв.;
- Воспоминания о Вере Пановой: Сб. Москва, 1988;
- Юрьева С. М. Вера Панова: Страницы жизни: К биографии писательницы. Нью-Йорк, 1993.
П. П. Ротач
О. П. Ротач
Людина 
