Панчук Ярослав

ПАНЧУ́К Ярослав (08. 06. 1923, с. Монастирок-Оглядівський Радехівського пов. Тернопільського воєводства, нині Червоноградського р-ну Львівської обл. — 25. 10. 2011, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) — лікар-анестезіолог, громадський діяч, меценат. Брат Богдана, чоловік Ярослави Панчуків, батько Х.-З. Панчук-Фединської. Доктор медицини (1950). Закінчив Українську академічну гімназію у Львові (1941). Медичні студії розпочав у Львові, завершив в Ерланґенському університеті (Німеччина, 1949). Під час навчання був співорганізатором та членом управи Української студентської громади та членом студентської «Обнови». 1950 емігрував до США. Відбув інтернатуру і спеціалізацію з анестезіології при медичному центрі Нью-Йоркського університету. Член Американського коледжу анестезіологів, іменований асоційованим професором університетського шпиталю та шпитального центру Нью-Йорка, асистентом-професором клінічної анестезіології Коледжу медицини при Нью-Йоркському університеті. 1958–92 провадив приватну практику з анестезіології в Чикаґо. Член Українського лікарського товариства Північної Америки в Нью-Йорку та Іллінойсі, член і голова академічної «Обнови» в Чикаґо. Разом з дружиною був жертводавцем на українські культурні та релігійні цілі: українські студії у Гарварді, Енциклопедію Українознавства, Українські музеї у Нью-Йорку і Чикаґо, Український інститут Америки в Нью-Йорку, Інститут модерного мистецтва в Чикаґо, видавничий фонд «Лікарського вісника», відродження церкви в Україні, НТШ, УВАН тощо.

Завантажити статтю