Пархоменко Михайло Іванович
Визначення і загальна характеристика
ПАРХО́МЕНКО Михайло Іванович (31. 07. 1950, м. Краматорськ Сталінської, нині Донецької обл.) — графік. Син І. Пархоменка та О. Черкаської, брат Н. Пархоменко. Член НСХУ (1977). Заслужений художник України (2013). Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові (1977; викладачі В. Бунов, А. Попов). Працював на Донецькому художньо-виробничому комбінаті (1967–77, з перервами); у складі екіпажів пасажирських суден Чорноморського морського пароплавства (1984–94). Один із засновників Одеської спілки мариністів. П. вільно володіє графічною мовою, що робить багатозначні художні образи його творів виразними й переконливими. Учасник мистецьких виставок від 1976. Організував 65 персональних виставок в Україні та Західній Європі. Деякі його роботи зберігаються в музеях Білгород-Дністровського (Одеська обл.), Горлівки, Єнакієвого, Краматорська (усі — Донецька обл.), Енергодара (Запорізька обл.), Запоріжжя, Львова, Миколаєва, Одеси, Очакова (Миколаївська обл.), Прилук (Чернігівська обл.), Севастополя, Чернігова, а також Туркменістану, Казахстану, РФ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії літографій — «Українська зима» (1975–2001), «Рибалки Азова» (1976), «Донбас» (1976–77), «Пісня героям землі Донецької» (1978), «Шахтарі — гвардія праці», «Кораблі й зірки» (обидві — 1979), «Розвиток спорту», «Місто» (обидві — 1980), «Києву — 1500 р.» (1981), «Чотири стихії» (1982–83), «Знаки зодіаку» (1982–86), «Небезпека» (1984); цикли акварелей — «Північний круїз» (1984–89), «Європейська подорож» (1984–90), «Шляхами морських піратів» (1986–91); «Ранок на Суецькому каналі» (1976), «Повітря» (1983), «Мічурінський сад» (1991), «Варимо юшку» (1993), «Заборонені плоди» (1995), «Турнір» (2003), «Вилкове» (2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
