Пасічнянське нафтове родовище

ПАСІЧНЯ́НСЬКЕ НА́ФТОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади нафти. Знаходиться у На­двірнянському р-ні Івано-Франківської обл., за 8 км від м. На­двірна. Належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного ра­йону Пере­дкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до пів­ден­но-східної частини Бориславсько-Покутської зони. Ви­вче­н­ня території родовища роз­почато 1925–29 геологічним картува­н­ням у мас­штабі 1:100 000 i 1:75 000. Сейсмічними дослідже­н­нями методом від­битих хвиль, проведеними у 1958–60 та 1962–63, виявлено Пасічнянську складку. Перша свердловина 452 була закладена 1966, а 1970 при ви­пробуван­ні в ній від­кладiв менiлiтової світи в інтервалі 3896–4410 м отримано 121 т нафти і 320 тисяч м3 газу на добу. У геологічній будові структури — флішеві утворе­н­ня верх­ньої крейди (стрийська світа), палеоцену, еоцену (манявська, вигодсько-пасiчнянська та бистрицька світи), олігоцену (менілітова світа) та моласи міоцену (поляницька та воротищенська світи). Пасiчнянська складка є лiнiйно витягнутою з пів­нічного заходу на пів­ден­ний схід асиметричною антикліна­л­лю; роз­ділена поперечними скидо-зсувами на 3 блоки: Старунський, Битківський і Пасічнянський. Їхня загальна довжина становить 10,7 км, ширина — 2–3,5 км. Вісь складки ступінчасто занурюється у пів­ден­но-східному напрямку. У Пасічнянському блоці склепін­на частина оконтурюється iзогiпсою 3400 м, Битківському — 3200 м, Старунському — 2000 м. Висота складки дорівнює 700, 900 і 2300 м від­повід­но. Пів­ден­но-західне крило структури широке, нахилене під кутами 15–40 °, пів­нічно-східне — коротке круте, зрізане насувом. У пів­нічно-східному напрямку Пасічнянська складка насунена на Пнівську. Поклади нафти містяться у менiлiтових утворе­н­нях всіх 3-х блоків. Колекторами є пласти пісковиків та алевролітів. У Пасічнянському блоці, за даними ви­пробува­н­ня свердловин 452 та 903, можлива газова шапка. Поклади пластові склепін­ні тектонічно екрановані. Режим їх пружний та роз­чиненого газу. Пробна роз­робка родовища роз­почата 1970. У 1978 складено проєкт дослідно-промислової екс­плуатації. Родовище роз­глядалося як нафтове. У звʼязку з великою глибиною (понад 4000 м) і високою вартістю свердловин поклади роз­бурювали низькими темпами. До 1988 проведено 5 свердловин. Не­зважаючи на можливу газову шапку у Пасічнянському блоці, запаси її не оцінювали. 1985 пошукові та роз­відувальні роботи були від­новлені. Поточний дебіт нафти із свердловин змінювався від 0,4 до 20 т/добу. Найбільш продуктивними є свердловини 1 та 811. Газовий фактор варіює від 150 до 2200 м3/т. Початковий пластовий тиск становив 52,9–53,5, поточний — 10–15 МПа. Загальні запаси нафти з конденсатом родовища становили 8745 тисяч т, газу — 6117 млн м3. Від початку роз­робки станом на 1 січня 2020 з родовища видобуто 577 тисяч т нафти з конденсатом і 1770 млн м3 газу. 2019 видобуто 3 тисячі т нафти з конденсатом.