Пасічнянське нафтове родовище

ПАСІЧНЯ́НСЬКЕ НА́ФТОВЕ РОДО́ВИЩЕ  — поклади нафти. Знаходиться у Надвірнянському р-ні Івано-Франківської обл., за 8 км від м. Надвірна. Належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до південно-східної частини Бориславсько-Покутської зони. Вивчення території родовища розпочато 1925–29 геологічним картуванням у масштабі 1:100 000 i 1:75 000. Сейсмічними дослідженнями методом відбитих хвиль, проведеними у 1958–60 та 1962–63, виявлено Пасічнянську складку. Перша свердловина 452 була закладена 1966, а 1970 при випробуванні в ній відкладiв менiлiтової світи в інтервалі 3896–4410 м отримано 121 т нафти і 320 тисяч м3 газу на добу. У геологічній будові структури — флішеві утворення верхньої крейди (стрийська світа), палеоцену, еоцену (манявська, вигодсько-пасiчнянська та бистрицька світи), олігоцену (менілітова світа) та моласи міоцену (поляницька та воротищенська світи). Пасiчнянська складка є лiнiйно витягнутою з північного заходу на південний схід асиметричною антикліналлю; розділена поперечними скидо-зсувами на 3 блоки: Старунський, Битківський і Пасічнянський. Їхня загальна довжина становить 10,7 км, ширина — 2–3,5 км. Вісь складки ступінчасто занурюється у південно-східному напрямку. У Пасічнянському блоці склепінна частина оконтурюється iзогiпсою 3400 м, Битківському — 3200 м, Старунському — 2000 м. Висота складки дорівнює 700, 900 і 2300 м відповідно. Південно-західне крило структури широке, нахилене під кутами 15–40 °, північно-східне — коротке круте, зрізане насувом. У північно-східному напрямку Пасічнянська складка насунена на Пнівську. Поклади нафти містяться у менiлiтових утвореннях всіх 3-х блоків. Колекторами є пласти пісковиків та алевролітів. У Пасічнянському блоці, за даними випробування свердловин 452 та 903, можлива газова шапка. Поклади пластові склепінні тектонічно екрановані. Режим їх пружний та розчиненого газу. Пробна розробка родовища розпочата 1970. У 1978 складено проєкт дослідно-промислової експлуатації. Родовище розглядалося як нафтове. У зв’язку з великою глибиною (понад 4000 м) і високою вартістю свердловин поклади розбурювали низькими темпами. До 1988 проведено 5 свердловин. Незважаючи на можливу газову шапку у Пасічнянському блоці, запаси її не оцінювали. 1985 пошукові та розвідувальні роботи були відновлені. Поточний дебіт нафти із свердловин змінювався від 0,4 до 20 т/добу. Найбільш продуктивними є свердловини 1 та 811. Газовий фактор варіює від 150 до 2200 м3/т. Початковий пластовий тиск становив 52,9–53,5, поточний — 10–15 МПа. Загальні запаси нафти з конденсатом родовища становили 8745 тисяч т, газу — 6117 млн м3. Від початку розробки станом на 1 січня 2020 з родовища видобуто 577 тисяч т нафти з конденсатом і 1770 млн м3 газу. 2019 видобуто 3 тисячі т нафти з конденсатом.

Завантажити статтю