Перельотний В’ячеслав
Визначення і загальна характеристика
ПЕРЕЛЬО́ТНИЙ В’ячеслав (справжнє — Василенко В’ячеслав Онопрійович; інші псевдоніми: Ветер Перелётний, Перелётний В., Перелётный Вяч.; травень 1905, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь — ?) — поет. Син О. Василенка. Навчався у Бобруйській (нині Білорусь), від 1918 — у Золотоніській (Полтавська губ., нині Черкаська обл.) гімназіях. Після смерті батька (1921) мандрував країною: жив у Харкові, Бобруйську, Криму, на Кавказі, в Середній Азії. Відбувши військову службу на флоті, приїхав 1926 до Полтави, став членом літературного об’єднання творчої молоді робітників «Молот». Працював консультантом бібліотеки, згуртовував творчу молодь. До літературного гуртка ввійшли М. Корсун, С. Тарашкевич, М. Октябрський, Н. Розін, С. Фрідман, Ф. Михайлик, Б. Богданець та ін. Вони видали два номери літлистка «Горно» (1926, 1927), в яких П. опублікував вірші «Поэтам», «Маяковский в Полтаве», «В лесу» і уривок із поеми «Город». 1927 познайомився з В. Сосюрою, який у нього на квартирі написав вірш «Сумні акації цвітуть». Улітку 1927 П. організував екскурсію Ворсклою й Дніпром на човні, під час якої збирав фольклор. 1928–29 жив у Ташкенті, брав участь в ентомологічній експедиції на Памір, звідки привіз цінну колекцію комах. Потім на деякий час повернувся до Полтави й Харкова, однак 1931 знову поїхав у Середню Азію, працював у міському парку в Ашґабаті. 1932 перебував у Полтаві, потім — у Криму. 1935 із м. Дашоґуз (Туркменістан) П. повідомив брата, що збирається в експедицію. Подальша доля невідома.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
