Перельошин Платон Олександрович

ПЕРЕЛЬО́ШИН Платон Олександрович (08(21). 09. 1900, Одеса — 26. 10. 1937) — драматург. Член СП СРСР. Народився у сім’ї офіцера. Від 1910 навчався в Одеському кадетському корпусі. 1912 родина переїхала до Полтави, де П. закінчив Петровський кадетський корпус (1917). Служив у Червоній армії (1918–20), після демобілізації працював у губвиконкомі. 1921 став членом полтавського літературного гуртка «Химера». 1923 вступив на літературне відділення Російського інституту історії мистецтв у Ленінграді (нині Санкт-Петербург), одночасно відвідував його театральне відділення. Автор п’єси «Дым отечества» (спільно з П. Сіяльським), що ставили на сценах багатьох театрів, мелодрами «Прыжок краскома Пояркова» на 5 дій (Ленинград; Москва, 1928; від 1927 — у репертуарі Молодого театру в Ленінграді). 1930 цей театр ставив також п’єсу П. «Конец Аса: (Международный перелет)» (Ленинград; Москва, 1931). У 1931–32 драматург працював над створенням лібрето опери «Беглец» на 4 дії за мотивами повісті «За что» Л. Толстого (Ленинград, 1933, у співавторстві). Остання п’єса П. — «Поцелуй» (1933–34) зацікавила Московський камерний театр. 1935 письменник залишив роботу у видавництві Ленради, де працював тривалий час, щоб повністю зосередитися на літературній творчості. Однак 1936 заарештований і 22 квітня того ж року засуджений до 3-х років виправно-трудових таборів. Покарання відбував на Колимі. 17 вересня 1937 за контрреволюційну троцькістську діяльність засуджений до розстрілу. Реабілітований 1956.

Рекомендована література

1. Янковский М. «Поцелуй» // Рабочий театр. 1936. № 5;
   Google Scholar Internet
2. Цымбал С. Л. Вровень с жизнью и впереди театра // Звезда. 1963. № 12;
   Google Scholar Internet
3. Между молотом и наковальней. Союз советских писателей СССР: Документы и комментарии. Т. 1. Москва, 2011.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю