Перось Ян-Людвік
ПЕРО́СЬ Ян-Людвік (1867, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 02. 04. 1932, м. Краків, Польща, похований у Львові) — архітектор. Навчався на будівельному факультеті Львівської політехніки (1884–89). Працював у Львові (1889–94), м. Новий Сонч (нині Малопольського воєводства, Польща, 1894–1900) та Кракові (від 1900). Будував житлові, громадські, фінансові споруди у стилістиці пізнього історизму, тяжів до мальовничих, декоративних форм і рясних оздоб у дусі т. зв. стилю піттореск, іноді з елементами стилю модерн. Спорудив у Львові: будинок Ю. Франц (нині лікарський диспансер, вулиця Є. Коновальця, № 47, 1892–93, скульптурне оздоблення Е. Плішевського); фонтан фірми Ю. Франц на Виставці будівельної промисловості (1892, не зберігся); тимчасові споруди на Загальній крайовій виставці (1894), що виділялися своєю оригінальністю: павільйон садівничої фірми М. Волінського і Ю. Качинського, Акваріум, «Арабська кав’ярня», оранжерея, павільйон м. Велички; житловий будинок на нинішній вулиці Лесі Українки, № 15 (1894, не зберігся, перебудований у 1913). Збудував низку вілл за межами Львова, школу та ратушу у Новому Сончі (1890-і рр., скульптор С. Вуйцик), будинки ощадних кас у містах Ясло (1897, зруйновано у 1944) і Жешув (1908; нині обидва — Підкарпатського воєводства, Польща). Автор архітектурних рисунків «Східний портал Королівського арсеналу у Львові» (1891) і «Костел бернардинів у Львові» (1890-і рр.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
