Перось Ян-Людвік

ПЕРО́СЬ Ян-Людвік (1867, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 02. 04. 1932, м. Краків, Польща, похований у Львові) — архітектор. На­вчався на будівельному факультеті Львівської політехніки (1884—89). Працював у Львові (1889—94), м. Новий Сонч (нині Малопольського воєводства, Польща, 1894—1900) та Кракові (від 1900). Будував житлові, громадські, фінансові споруди у стилістиці пізнього історизму, тяжів до мальовничих, декоративних форм і рясних оздоб у дусі т. зв. стилю піт­тореск, іноді з елементами стилю модерн. Спорудив у Львові: будинок Ю. Франц (нині лікарський диспансер, вулиця Є. Коновальця, № 47, 1892—93, скульптурне оздобле­н­ня Е. Плішевського); фонтан фірми Ю. Франц на Ви­ставці будівельної промисловості (1892, не зберігся); тимчасові споруди на Загальній кра­йовій ви­ставці (1894), що виділялися своєю оригінальністю: павіль­йон садівничої фірми М. Волінського і Ю. Качинського, Акваріум, «Арабська кавʼярня», оранжерея, павіль­йон м. Велички; житловий будинок на нинішній вулиці Лесі Українки, № 15 (1894, не зберігся, пере­будований у 1913). Збудував низку вілл за межами Львова, школу та ратушу у Новому Сончі (1890-і рр., скульптор С. Вуйцик), будинки ощадних кас у містах Ясло (1897, зруйновано у 1944) і Жешув (1908; нині обидва — Під­карпатського воєводства, Польща). Автор архітектурних рисунків «Східний портал Королівського арсеналу у Львові» (1891) і «Костел бернардинів у Львові» (1890-і рр.).