Пинянське газове родовище

ПИНЯ́НСЬКЕ ГА́ЗОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газу. Знаходиться у Самбірському р-ні Львiвської обл., за 10 км від м. Самбір. Належить до Більче-Волицького нафтогазоносного ра­йону Пере­дкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до Крукеницькоï пiдзони Бiльче-Волицької зони. Пинянська структура під­готовлена сейсморозвідкою методом від­битих хвиль у 1965 за горизонтами від­би­т­тя у нижньосарматських від­кладах. 1966 роз­почато пошукове бурі­н­ня. На­ступного року свердловиною 5 вiдкрито газове родовище. На родовищі встановлено 5 газових покладів. Роз­відка його завершена 1970. У цьому ж році під­раховані запаси. Всього на той час пробурено 23 пошуковi та роз­відувальні свердловини та 16 екс­плуатаційних. Пинянська структура залягає між Залужанською i Садковицькою, що разом з Хідновицькою утворюють одну лінію антиклiнальних складок. Вона про­стягається вздовж насуву Самбірської зони на Більче-Волицьку. Пинянська структура сарматськими горизонтами — це слабо виражений структурний ніс, вісь якого під­німається у пів­нічно-західному напрямку. Його пів­ден­но-західне крило прилягає до насуву Самбірської зони та зрізається ним на різних страти­графічних рівнях. У середній частині носа виділяється невелика антиклiнальна складка, що обмежується за­мкнутою ізогіпсою 1420 м. Вона не є само­стійною пасткою та входить до єдиного резервуару, в якому продуктивні пісковики заміщуються глинами у пів­нічно-західному напрямку. Газові поклади повʼязані з піщано-глинистими горизонтами дашавської світи нижнього сармату: ВД-14, НД-1, НД-5, НД-6, НД-7, НД-8, НД-9. Поклади пластові склепін­ні літологічно обмежені та тектонічно екрановані. Контакти газ—вода знаходяться на абсолютних глибинах від 1327 до 1740 м. У горизонтах ВД-14 та НД-1 вони не встановлені. Роз­робку родовища роз­почато 1968. У продуктивному роз­різі виділено 5 екс­плуатаційних обʼєктів: горизонти ВД-14 і НД-1, НД-5, НД-7, НД-8, НД-9. Однак у звʼязку з літологічною мінливістю колекторів окремі частини деяких покладів роз­робляються як само­стійні обʼєкти. Максимального від­бору газу досягнуто 1972 — 1118,5 млн м3. Найбільша кiлькiсть свердловин видобувного фонду — 29 — була задіяна 1971—73. Середній дебіт газу однієї свердловини становив близько 190 тисяч м3/добу. Нині П. г. р. є на завершальній стадії роз­робки. Загалом з нього видобуто 8828 млн м3 газу, з них 2019 — 10 млн м3 газу. Отрима­н­ня газу зменшується внаслідок обводне­н­ня свердловин з водоносних проверстків, тому бурі­н­ня нових екс­плуатаційних свердловин недоцільне.