Пинянське газове родовище
ПИНЯ́НСЬКЕ ГА́ЗОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газу. Знаходиться у Самбірському р-ні Львiвської обл., за 10 км від м. Самбір. Належить до Більче-Волицького нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до Крукеницькоï пiдзони Бiльче-Волицької зони. Пинянська структура підготовлена сейсморозвідкою методом відбитих хвиль у 1965 за горизонтами відбиття у нижньосарматських відкладах. 1966 розпочато пошукове буріння. Наступного року свердловиною 5 вiдкрито газове родовище. На родовищі встановлено 5 газових покладів. Розвідка його завершена 1970. У цьому ж році підраховані запаси. Всього на той час пробурено 23 пошуковi та розвідувальні свердловини та 16 експлуатаційних. Пинянська структура залягає між Залужанською i Садковицькою, що разом з Хідновицькою утворюють одну лінію антиклiнальних складок. Вона простягається вздовж насуву Самбірської зони на Більче-Волицьку. Пинянська структура сарматськими горизонтами — це слабо виражений структурний ніс, вісь якого піднімається у північно-західному напрямку. Його південно-західне крило прилягає до насуву Самбірської зони та зрізається ним на різних стратиграфічних рівнях. У середній частині носа виділяється невелика антиклiнальна складка, що обмежується замкнутою ізогіпсою 1420 м. Вона не є самостійною пасткою та входить до єдиного резервуару, в якому продуктивні пісковики заміщуються глинами у північно-західному напрямку. Газові поклади пов’язані з піщано-глинистими горизонтами дашавської світи нижнього сармату: ВД-14, НД-1, НД-5, НД-6, НД-7, НД-8, НД-9. Поклади пластові склепінні літологічно обмежені та тектонічно екрановані. Контакти газ–вода знаходяться на абсолютних глибинах від 1327 до 1740 м. У горизонтах ВД-14 та НД-1 вони не встановлені. Розробку родовища розпочато 1968. У продуктивному розрізі виділено 5 експлуатаційних об’єктів: горизонти ВД-14 і НД-1, НД-5, НД-7, НД-8, НД-9. Однак у зв’язку з літологічною мінливістю колекторів окремі частини деяких покладів розробляються як самостійні об’єкти. Максимального відбору газу досягнуто 1972 — 1118,5 млн м3. Найбільша кiлькiсть свердловин видобувного фонду — 29 — була задіяна 1971–73. Середній дебіт газу однієї свердловини становив близько 190 тисяч м3/добу. Нині П. г. р. є на завершальній стадії розробки. Загалом з нього видобуто 8828 млн м3 газу, з них 2019 — 10 млн м3 газу. Отримання газу зменшується внаслідок обводнення свердловин з водоносних проверстків, тому буріння нових експлуатаційних свердловин недоцільне.
Завантажити статтю
