Питель Михайло
ПИ́ТЕЛЬ Михайло (09. 08. 1916, с. Стащинська Розтока, нині Пряшівського краю, Словаччина — 29. 04. 2007, м. Гуменне Пряшівського краю) — український письменник у Словаччині. Змалку працював на чужих полях та в лісі, щоб прожити, в школу ходив лише взимку, тому не закінчив навіть обов’язкове 8-річне навчання. 1939 нелегально перебрався до СРСР. За підозрою у шпигунстві 21 червня 1940 засуджений на 3 р. позбавлення волі, покарання відбував на Заполяр’ї (РФ), в Казахстані. Як громадянин Чехо-Словаччини вступив в армійський корпус генерала Л. Свободи. Брав участь у боях із німецькими військами. Після війни закінчив т. зв. партизанську середню школу, пізніше педагогічний факультет Університету імені П. Шафарика у Пряшеві, партійну школу при ЦК компартії. Перебував на партійній та громадській роботах. Автор низки художніх, публіцистичних та документальних творів. 1955 видав збірку оповідань «Павутиння», в яких намагався зобразити життя людей села у часи свого дитинства, як сільську бідноту, що не мала змоги навчатися, експлуатували заможні селяни, корчмарі, урядники та ін. Життя і світ автор бачив та сприймав досить однобоко й відповідно так і зобразив — чорно-білими фарбами. Творам П. властива місцева українська говірка, яку він добре знав і що була близькою до української літературної мови. Пізніше писав переважно документальні твори, що розповідають про війну, партизанські бої, учасником яких був сам. Опублікував книгу мемуарів «Боротьба за Бескиди» (1970; у перекладі словацькою мовою — «Boj o Beskydy», 1972). Тут знаходимо низку зарисовок художнього характеру під час описів природи чи окремих людей — партизанів, цивільних осіб, полонених німців. Часто вдавався до зображення їхнього внутрішнього світу. Окремі його оповідання, есе чи нариси вміщували в колективних збірниках: «Вчора і сьогодні» (1953), «Розмова сторіч» (1969), «Пелюстки провесни» (1977) тощо. Художні твори та спогади П. дають читачеві уяву, як він та його генерація під Бескидами до 1945 думала, жила, мріяла і боролася за соціальну та національну рівність. Реабілітований 1991.
Рекомендована література
- Роман М. Література і час. Пряшів, 1986;
- Його ж. Михайло Питель // Нове життя [Пряшів]. 2022, 8 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
