Південно-Гвіздецьке нафтогазоконденсатне родовище

ПІВ­ДЕ́Н­НО-ГВІЗДЕ́ЦЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади нафти з конденсатом і газу. Знаходиться у На­двірнянському р-ні Івано-Франківської обл., за 2 км від м. На­двірна. Належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного ра­йону Пере­дкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до четвертого ярусу складок пів­ден­но-східної частини Бориславсько-Покутської зони. Пів­ден­но-гвіздецька структура виявлена сейсморозвідкою методом від­битих хвиль 1980. У 1982 роз­почато бурi­н­ня пошукової свердловини 1, що роз­крила обводнений роз­різ палеогенових від­кладів пів­ден­но-східної периклiналi Гвіздецької складки. 1984 при ви­пробуван­ні менілітових від­кладів свердловиною 2 з інтервалу 3020—3165 м одержано 202 т нафти і 91 тисячу м3 газу на добу. 1985 за даними сейсмічних досліджень методом від­битих хвиль структура введена у фонд під­готовлених до глибокого бурі­н­ня. 1986 свердловиною 4 у вигодсько-пасiчнянських від­кладах було виявлено газову шапку. У геологічній будові структури — флішеві від­клади верх­ньої крейди (стрийська світа), палеоцену, еоцену (манявська, вигодсько-пасiчнянська, бистрицька світи), олігоцену (менiлiтова свiта) та моласові утворе­н­ня міоцену (воротищенська світа). Пів­ден­но-гвіздецька антикліналь є фронтальною у четвертому ярусі структур. В утворе­н­нях палеогену — це вузька лінійно витягнута асиметрична складка пів­нічно-західного про­стяга­н­ня, що є, по суті, пів­ден­но-схiдним продовже­н­ням Гвіздецької. Пів­нічно-східне крило її круте, з кутами нахилу до 60—90 °, значною мірою зрізане насувом, а пів­ден­но-західне — від­носно похиле, до 30 °, і широке. У межах родовища поперечними поруше­н­нями складка роз­бита на 2 блоки: Биткiвський і Пасічнянський, а остан­ній, у свою чергу, — на 2 ділянки. У пів­нічно-східному напрямку Пів­ден­но-гвіздецька антиклiналь насунена на структуру 5-го ярусу, а на пів­ден­ному заході контактує з Пнівською складкою. Шарнір її занурюється на пів­ден­ний схід. Склепін­на частина покрiвлею менiлiтовоï свiти знаходиться в Битківському блоці на абсолютній глибині 2000 м, у Пасічнянському — 2400 м. Роз­міри складки 8,5 х 2,5 км, висота 900—1000 м. Нафтогазоносність родовища повʼязана з утворе­н­нями менiлiтовоï, вигодсько-пасiчнянськоï та манявської світ. У середньо- та нижньоменiлiтовій під­світах Битківського блока і в манявськiй свiтi 2-ї дiлянки Пасiчнянського блока встановленi нафтові поклади, у вигодсько-пасічнянськiй свiтi 1-ї дiлянки Пасічнянського блока — газоконденсатнi з нафтовою облямівкою. З середньоменiлiтових вiдкладiв одержано припливи нафти вiд 2 до 144 т/добу. Водо-нафтовий контакт знаходиться на абсолютній глибині 2840 м. З нижньоменiлiтової під­світи у всіх ви­пробуваних свердловинах незалежно від положе­н­ня на структурі одержано нафту з водою або воду. Водонасиченою є нижня, краща за колекторськими властивостями частина роз­різу. Це дає під­ставу вважати, що нафтоносність цього покладу повʼязана лише з окремими мало­проникними прошарками верх­ньої частини роз­різу під­світи, і він не має спільного водо-нафтового контакту. Колекторами у всiх горизонтах є пласти пісковиків та алевролітів. Поклади пластові склепін­нi тектонічно екрановані. Режим ïх пружний і роз­чиненого газу, а у вигодсько-пасiчнянськiй свiтi дiлянки Пасічнянського блока ще й газовоï шапки. Дослiдно-промислова екс­плуатація нафтових покладiв Битківського блока роз­почата 1984. У 1986 в пробну роз­робку введено еоценовий поклад. За продуктивної площі основного обʼєкта — середньоменілітової під­свiти — у 200 га щiльнiсть сiтки видобувних свердловин становить 50 га/свердловину. Загальні запаси нафти з конденсатом родовища становили 8857 тисяч т, газу — 858 млн м3. Від початку роз­робки станом на 1 січня 2020 видобуто 480 тисяч т нафти з конденсатом і 656 млн м3 газу. 2019 видобуто 6 тисяч т нафти з конденсатом.