Південно-Гвіздецьке нафтогазоконденсатне родовище

ПІВДЕ́ННО-ГВІЗДЕ́ЦЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ  — поклади нафти з конденсатом і газу. Знаходиться у Надвірнянському р-ні Івано-Франківської обл., за 2 км від м. Надвірна. Належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до четвертого ярусу складок південно-східної частини Бориславсько-Покутської зони. Південно-гвіздецька структура виявлена сейсморозвідкою методом відбитих хвиль 1980. У 1982 розпочато бурiння пошукової свердловини 1, що розкрила обводнений розріз палеогенових відкладів південно-східної периклiналi Гвіздецької складки. 1984 при випробуванні менілітових відкладів свердловиною 2 з інтервалу 3020–3165 м одержано 202 т нафти і 91 тисячу м3 газу на добу. 1985 за даними сейсмічних досліджень методом відбитих хвиль структура введена у фонд підготовлених до глибокого буріння. 1986 свердловиною 4 у вигодсько-пасiчнянських відкладах було виявлено газову шапку. У геологічній будові структури — флішеві відклади верхньої крейди (стрийська світа), палеоцену, еоцену (манявська, вигодсько-пасiчнянська, бистрицька світи), олігоцену (менiлiтова свiта) та моласові утворення міоцену (воротищенська світа). Південно-гвіздецька антикліналь є фронтальною у четвертому ярусі структур. В утвореннях палеогену — це вузька лінійно витягнута асиметрична складка північно-західного простягання, що є, по суті, південно-схiдним продовженням Гвіздецької. Північно-східне крило її круте, з кутами нахилу до 60–90 °, значною мірою зрізане насувом, а південно-західне — відносно похиле, до 30 °, і широке. У межах родовища поперечними порушеннями складка розбита на 2 блоки: Биткiвський і Пасічнянський, а останній, у свою чергу, — на 2 ділянки. У північно-східному напрямку Південно-гвіздецька антиклiналь насунена на структуру 5-го ярусу, а на південному заході контактує з Пнівською складкою. Шарнір її занурюється на південний схід. Склепінна частина покрiвлею менiлiтовоï свiти знаходиться в Битківському блоці на абсолютній глибині 2000 м, у Пасічнянському — 2400 м. Розміри складки 8,5 х 2,5 км, висота 900–1000 м. Нафтогазоносність родовища пов’язана з утвореннями менiлiтовоï, вигодсько-пасiчнянськоï та манявської світ. У середньо- та нижньоменiлiтовій підсвітах Битківського блока і в манявськiй свiтi 2-ї дiлянки Пасiчнянського блока встановленi нафтові поклади, у вигодсько-пасічнянськiй свiтi 1-ї дiлянки Пасічнянського блока — газоконденсатнi з нафтовою облямівкою. З середньоменiлiтових вiдкладiв одержано припливи нафти вiд 2 до 144 т/добу. Водо-нафтовий контакт знаходиться на абсолютній глибині 2840 м. З нижньоменiлiтової підсвіти у всіх випробуваних свердловинах незалежно від положення на структурі одержано нафту з водою або воду. Водонасиченою є нижня, краща за колекторськими властивостями частина розрізу. Це дає підставу вважати, що нафтоносність цього покладу пов’язана лише з окремими малопроникними прошарками верхньої частини розрізу підсвіти, і він не має спільного водо-нафтового контакту. Колекторами у всiх горизонтах є пласти пісковиків та алевролітів. Поклади пластові склепіннi тектонічно екрановані. Режим ïх пружний і розчиненого газу, а у вигодсько-пасiчнянськiй свiтi дiлянки Пасічнянського блока ще й газовоï шапки. Дослiдно-промислова експлуатація нафтових покладiв Битківського блока розпочата 1984. У 1986 в пробну розробку введено еоценовий поклад. За продуктивної площі основного об’єкта — середньоменілітової підсвiти — у 200 га щiльнiсть сiтки видобувних свердловин становить 50 га/свердловину. Загальні запаси нафти з конденсатом родовища становили 8857 тисяч т, газу — 858 млн м3. Від початку розробки станом на 1 січня 2020 видобуто 480 тисяч т нафти з конденсатом і 656 млн м3 газу. 2019 видобуто 6 тисяч т нафти з конденсатом.

Завантажити статтю