Південно-Угерське газове родовище

ПІВ­ДЕ́Н­НО-УГЕ́РСЬКЕ ГА́ЗОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газу. Знаходиться у Стрийському р-ні Львівської обл., за 8 км від м. Стрий. Належить до Більче-Волицького нафтогазоносного р-ну Пере­дкарпатської нафтогазоносної обл. Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до пів­нічно-західної частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони. Пів­ден­но-угерська структура під­готовлена сейсморозвідкою методом від­битих хвиль 1958 гіпсо-ангідритовим горизонтом від­би­т­тя верх­нього бадену. В цьому ж році роз­почато пошукове бурі­н­ня. Родовище від­крите 1962 свердловиною 22 Пів­нічно-меденицька. При ви­пробуван­ні в ній гельветських від­кладів з інтервалу 1166—1175 м одержано приплив газу 220,4 тисяч м3/добу через 6-мм діафрагму за буферного тиску 6,1 і пластового 8,5 МПа. Аномально низький початковий пластовий тиск пояснюється гідродинамічним звʼязком з Угерським газовим родовищем, що на той час уже роз­робляли. На­ступними свердловинами встановлено газоносність сенонських вiдкладів. 1970—71 від­крито ще 4 газові скупче­н­ня у нижньосарматських утворе­н­нях. Пів­ден­но-угерська структура — це ерозійний ви­ступ сенонських від­кладів, що облягається гельветськими, баденськими і нижньосарматськими верствами. Він має форму напів­антикліналі пів­нічно-західного про­стяга­н­ня, роз­битої тектонічними поруше­н­нями на 2 блоки. Сенонські пісковики утворюють разом з гельветськими єдиний резервуар, покришкою якому слугують баденські та нижньосарматські породи. Роз­мiр структури роз­митою поверх­нею гельветсько-сенонських вiдкладiв становить 4 х 1,5—1,8 км, висота 100 м. Амплітуди тектонічних порушень коливаються в межах 20—150 м. Уверх в роз­різі вони простежуються до середини горизонту НД-13.

Непорушеною частиною нижньосарматського роз­різу структура має форму брахіантикліналі. Її пів­ден­но-західне крило частково зрізане насувом Самбірської зони. Під впливом остан­нього склепін­на частина структури вверх у роз­різі по­ступово зміщується у пів­нічно-східному напрямку. Роз­мiр складки горизонтом НД-9А становить 2,3 х 1,0 км, висота 40 м. Нижньосарматські газові скупче­н­ня повʼязані з піщано-глинистими комплексами горизонтів НД-9А, НД-9Б, НД-12А, НД-12Б нижньодашавської під­світи. Перші 2 поклади пластовi склепін­нi тектонічно екрановані, решта — пластові склепін­нi лiтологічно обмежені. Крім пере­лічених, на родовищі є ще 2 горизонти з газовими покладами: НД-8 i НД-9В. Гельветсько-сенонський поклад масивно-пластовий тектонічно екранований. 1963 у промислову роз­робку введений гельветсько-сенонський поклад, 1972 — поклади горизонтів НД-9А, НД-12А, НД-12Б. Їх роз­робляли як окремі обʼєкти. Найбільша кількість видобувних свердловин (8) була 1972. Максимального річного видобутку (106 млн м3) досягнуто 1974. У 1993 екс­плуатували лише одну свердловину з робочим дебітом 2,5 тисяч м3/добу. Річний видобуток газу становив 1,0 млн м3. За період роз­робки гельветсько-сенонського покладу пластовий тиск знизився від 7,95 до 4,43 МПа, робочий — від 7,3 до 1,02 МПа, середній дебіт свердловин — вiд 212,5 до 2,5 тисяч м3/добу. На 1 січня 1994 з родовища ві­ді­брано 1113,8 млн м3 газу, його роз­робка завершена.