Південно-Угерське газове родовище
ПІВДЕ́ННО-УГЕ́РСЬКЕ ГА́ЗОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газу. Знаходиться у Стрийському р-ні Львівської обл., за 8 км від м. Стрий. Належить до Більче-Волицького нафтогазоносного р-ну Передкарпатської нафтогазоносної обл. Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до північно-західної частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони. Південно-угерська структура підготовлена сейсморозвідкою методом відбитих хвиль 1958 гіпсо-ангідритовим горизонтом відбиття верхнього бадену. В цьому ж році розпочато пошукове буріння. Родовище відкрите 1962 свердловиною 22 Північно-меденицька. При випробуванні в ній гельветських відкладів з інтервалу 1166–1175 м одержано приплив газу 220,4 тисяч м3/добу через 6-мм діафрагму за буферного тиску 6,1 і пластового 8,5 МПа. Аномально низький початковий пластовий тиск пояснюється гідродинамічним зв’язком з Угерським газовим родовищем, що на той час уже розробляли. Наступними свердловинами встановлено газоносність сенонських вiдкладів. 1970–71 відкрито ще 4 газові скупчення у нижньосарматських утвореннях. Південно-угерська структура — це ерозійний виступ сенонських відкладів, що облягається гельветськими, баденськими і нижньосарматськими верствами. Він має форму напівантикліналі північно-західного простягання, розбитої тектонічними порушеннями на 2 блоки. Сенонські пісковики утворюють разом з гельветськими єдиний резервуар, покришкою якому слугують баденські та нижньосарматські породи. Розмiр структури розмитою поверхнею гельветсько-сенонських вiдкладiв становить 4 х 1,5–1,8 км, висота 100 м. Амплітуди тектонічних порушень коливаються в межах 20–150 м. Уверх в розрізі вони простежуються до середини горизонту НД-13.
Непорушеною частиною нижньосарматського розрізу структура має форму брахіантикліналі. Її південно-західне крило частково зрізане насувом Самбірської зони. Під впливом останнього склепінна частина структури вверх у розрізі поступово зміщується у північно-східному напрямку. Розмiр складки горизонтом НД-9А становить 2,3 х 1,0 км, висота 40 м. Нижньосарматські газові скупчення пов’язані з піщано-глинистими комплексами горизонтів НД-9А, НД-9Б, НД-12А, НД-12Б нижньодашавської підсвіти. Перші 2 поклади пластовi склепіннi тектонічно екрановані, решта — пластові склепіннi лiтологічно обмежені. Крім перелічених, на родовищі є ще 2 горизонти з газовими покладами: НД-8 i НД-9В. Гельветсько-сенонський поклад масивно-пластовий тектонічно екранований. 1963 у промислову розробку введений гельветсько-сенонський поклад, 1972 — поклади горизонтів НД-9А, НД-12А, НД-12Б. Їх розробляли як окремі об’єкти. Найбільша кількість видобувних свердловин (8) була 1972. Максимального річного видобутку (106 млн м3) досягнуто 1974. У 1993 експлуатували лише одну свердловину з робочим дебітом 2,5 тисяч м3/добу. Річний видобуток газу становив 1,0 млн м3. За період розробки гельветсько-сенонського покладу пластовий тиск знизився від 7,95 до 4,43 МПа, робочий — від 7,3 до 1,02 МПа, середній дебіт свердловин — вiд 212,5 до 2,5 тисяч м3/добу. На 1 січня 1994 з родовища відібрано 1113,8 млн м3 газу, його розробка завершена.
Завантажити статтю
