Північно-Долинське нафтогазоконденсатне родовище
ПІВНІ́ЧНО-ДОЛИ́НСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади нафти з конденсатом і газу. Знаходиться у Калуському р-ні Івано-Франківської обл., за 6 км від м. Долина. Належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного р-ну Передкарпатської нафтогазоносної обл. Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до 1-го ярусу складок центральної частини Бориславсько-Покутської зони. Північно-долинська складка виявлена за результатами геологічної зйомки 1947. Вона є вузькою антикліналлю північно-західного простягання довжиною 14 км, шириною 2–2,5 км і висотою понад 600 м. Південно-західне крило її занурюється під насув Долинської складки, яким частково зрізається. Північно-схiдне крило у присклепінній частині має кути падіння 30–40 °, далі від неї стає бiльш крутим і підвернутим, ускладнюється невеликими за амплітудою насувами, завдяки чому утворюються структурні елементи з самостійними гідродинамiчними системами (Якубівська структура). Поперечними порушеннями амплітудою 30–100 м складка розділена на 8 ділянок, умовно об’єднаних у 2 блоки: Болехiвський і Долинський. Останній Тур’янським розломом межує на південному сході з блоком, що опущений на 500 м і не містить покладiв вуглеводнів. Крім поперечних порушень, у присклепінній частині та на південно-західному крилi встановлені поздовжні порушення невеликої амплітуди. Структура складена флішевими відкладами верхньої крейди (стрийська світа), палеоцену (ямненська світа), еоцену (манявська, вигодська та бистрицька світи), олігоцену (менілітова світа) та моласовими утвореннями міоцену (поляницька, воротищенська та стебницька світи). Промислова нафтогазоноснiсть складки встановлена 1954 і пов’язана з утвореннями менiлiтовоï, бистрицької та вигодськоï світ. Колекторами є пласти пісковиків та алевролітів серед глинистих порід. Товщина нафтогазонасичених пластiв змінюється вiд декількох до 47 м. Середньо- та нижньоменiлiтові відклади містять скупчення нафти із спiльним у межах кожного блока водо-нафтовим контактом. На однiй з ділянок Долинського блока в пісковиках нижньоменілітової пiдсвiти встановлено також поклад газу з конденсатом. Не виключено, що формування його обумовлене перетоком газу з еоценових утворень. У вигодськiй і бистрицькій підсвiтах містяться поклади нафти з газовою шапкою. Поклади пластові склепіннi тектонічно екрановані. Еоценові нафтогазові поклади є основним об’єктом розробки, що розпочалася 1963. Спочатку видобуток здійснювали з підтриманням пластового тиску шляхом двостороннього законтурного заводнення. Цей період характеризується інтенсивним розбурюванням і досягненням максимального видобутку нафти (566,4 тисяч т) і газу (644,7 млн м3) у 1976. У зв’язку з перевищенням відборів газу порівняно з проєктною величиною та припиненням закачування води в центральній частині тут від 1968 до 1971 швидкими темпами розвивався режим розчиненого газу. Відповiдно різко зменшився видобуток нафти, знизився пластовий тиск. Природний режим еоценового покладу — газової шапки та розчиненого газу. Менілітові поклади є об’єктами повернення або розробляються поодинокими свердловинами. Їх пробна експлуатація розпочата 1968. Враховуючи невеликі запаси нафти, для їхньої розробки пропонували використати свердловини, переведені з еоценового покладу, за винятком 2-ї дiлянки Болехівського та 1-ї дiлянки Долинського блоків, що характеризувалися досить високими дебітами нафти та розробку яких рекомендувалося здійснювати самостійною мережею свердловин з приконтурним заводненням. Природний режим менiлiтових покладів пружний та розчиненого газу. Найбільша кількість діючих видобувних свердловин на родовищі — 68 — була в 1990–91, максимальна щільність їх мережі — 12,7 га/свердловину. Загальні запаси нафти з конденсатом родовища становили 18 639 тисяч т, газу — 5211 млн м3. Від початку розробки станом на 1 січня 2020 з родовища видобуто 8201 тисячу т нафти з газовим конденсатом і 2929 млн м3 газу. 2019 видобуто 52 тисячі т нафти з конденсатом.
Завантажити статтю
