Пікуш Андрій Андрійович
ПІ́КУШ Андрій Андрійович (29. 10. 1950, с. Петриківка, нині смт Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) — майстер петриківського розпису. Чоловік Марії, батько Тараса Пікушів. Заслужений майстер народної творчості України (1981). Народний художник України (2013). Національна премія України імені Т. Шевченка (2025). Премія імені К. Білокур (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Член НСХУ (1977). Мистецтву навчався в Т. Пати. Закінчив Дніпропетровське художнє училище (нині Дніпро, 1969; викладачі К. Беркута, В. Шпиганович, О. Куко). Працював у Петриківці: 1971–74 — творчим майстром петриківського розпису на фабриці «Дружба»; 1974–91 — майстром петриківського розпису в експериментальному цеху Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату. Водночас від 1972 учителював, зокрема 1984–91 — у Петриківській дитячій художній школі. Організатор і голова правління Центру народного мистецтва «Петриківка» (від 1991). Від 2017 — голова Дніпропетровської організації НСХУ. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1972. Персональні — у Дніпропетровську (1977, 1985, 2000, 2005, 2010, 2015, 2020), Новомосковську (Дніпропетровська обл., 1985), Києві (1987, 1995), Монреалі, Торонто (обидві — 1992), Вінніпезі (1993; усі — Канада), Нью-Йорку (1997), Чикаґо (1999; обидві — США). Створює розписи на папері, полотні, дереві, кераміці, гутному склі; працює в техніках батика, настінного розпису. Про його життя та творчість знято д/ф «Андрій Пікуш» (Київська кіностудія науково-популярних та документальних фільмів, 1986). Окремі роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Дніпровському й Запорізькому художніх музеях, Дніпровському історичному музеї, Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (м. Переяслав Київської обл.), Полтавському краєзнавчому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно — «Веселка», «Кучерявки», «Цибульки» (усі — 1972), «Святкове» (1975), «Шпаки на винограді» (1977), «Калиновий кущ», «Яблунька» (обидва — 1980), «Червоний букет», «Квітка» (обидва — 1982), «Соняшники» (1983), «Пави на калині» (1994, 2011), «Горлиця» (2000), «Півень» (2002, 2010), «Маки» (2010), «Колядники» (2010, 2016), «Весілля» (2014), «Городина» (2018), «Зозуля» (2020), «Індик» (2021), «Змієборець» (2023); вази — «Цвіт калини» (1983), «Птах» (1998); миска «Полуниці»; баклага «Півонії»; штоф «Червоний»; посудина «Ведмідь» (усі — 1984); тарелі — «Весілля», «Шпак», «Букет» (усі — 1988), «Козак Мамай» (2002), «Писанкарки» (2003), «Півень» (2019); куманець, плесканець (обидва — 2003).
Рекомендована література
- Каталог персональної виставки. 1986;
- Петриківка: Альбом репродукцій. 2001 (обидва — Дніпропетровськ).
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
О. А. Половна-Васильєва- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- берез. 2025
- Том ЕСУ:
- стаття має лише електронну версію
- Дата опублікування статті онлайн:
- груд. 2023
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- майстер петриківського розпису
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 880426
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Пікуш Андрій Андрійович / О. А. Половна-Васильєва // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-880426.
Pikush Andrii Andriiovych / O. A. Polovna-Vasylieva // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-880426.
Людина 
