Пнівське нафтове родовище

ПНІ́ВСЬКЕ НА́ФТОВЕ РОДО́ВИЩЕ  — поклади нафти. Знаходиться у Надвірнянському р-ні Івано-Франківської обл., за 7 км від м. Надвірна. Належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного р-ну Передкарпатської нафтогазоносної обл. Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до південно-східної частини Бориславсько-Покутської зони. Припущення про наявність перед насувом Береговоï скиби Карпат Пнівської складки зроблено 1948 під час геологічного картування району Битків–Надвірна. 1958–60 будова структури була вивчена сейсмiчними дослідженнями методом відбитих хвиль. Пнівська структура палеогеновим комплексом є вузькою лінійно витягнутою асиметричною антиклiналлю пiвденно-східного простягання, майже повністю перекритою Береговою скибою Карпат. Розміри її 6,9 х 3 км, висота 1600 м. Північно-східне крило складки круте та значною мірою зрізане насувом, південно-західне — відносно широке та пологе з кутами нахилу 35–45 °. Поперечними порушеннями складка розбита на 3 великі блоки: Бабченський, Биткiвський та Пасiчнянський. Два перші, у свою чергу, розділені на 2 частини. Згадані порушення є екрануючими, завдяки чому кожний блок має автономну гідродинамічну систему. Структура складена флішевими утвореннями верхньої крейди (стрийська свiта), палеоцену, еоцену (манявська, вигодсько-пасічнянська i бистрицька світи), олігоцену (менілітова світа) та міоцену (воротищенська світа). Родовище відкрите 1963 свердловиною 3-Пнівська, що пробурена у межах одного з блоків периклiнальноï частини структури. Під час випробування в ній утворень сеpeдньoменiлiтoвoї підсвіти з інтервалу 2385–2430 м одержано 12 т нафти на добу через діафрагму діаметром 6 мм за буферного тиску 2,0, затрубного — 6,9, пластового — 34,9 МПа. Промислова нафтогазоносність нижньоменілітової підсвіти встановлена 1967 свердловиною 8, в якій під час випробування інтервалу 3197–3216 м одержано 16 т нафти на добу через дiафрагму діаметром 10 мм. Пластовий тиск на глибині 3090 м дорівнював 42,0 МПа. Нафтогазоносність пов’язана з вiдкладами середньо- та нижньоменілітової підсвіти. Перші продуктивнi у Бабченському блоці та північно-західній частині Биткiвського, другі — у Пасічнянському. Колекторами є пісковики й алевролiти. Загальна товщина середньоменiлiтового продуктивного горизонту зменшується на південний схiд разом зі зменшенням ефективної товщини та погіршенням колекторських властивостей. У цьому ж напрямку в кожному блоці збільшується абсолютна глибина нафто-водяного контакту. За типом поклади пластові склепіннi тектонічно екрановані. Розробка родовища розпочата 1963 свердловиною 3. При загальній площі нафтоносності 312 га щiльнiсть експлуатаційних свердловин становить 78 га/свердловину. Деякі свердловини використовуються як спостережні. За час експлуатації свердловин пластовий тиск знизився вiд 28,4–36 до 7–15 МПа. Розробка родовища ведеться на природних режимах виснаження: пружно-водонапірному і розчиненого газу. Дебіти нафти із свердловин коливаються в межах 0,2–0,4 т/добу, обводненість продукції складає 80 %. Загальні запаси нафти родовища становили 1046 тисяч т, попутного газу — 200 млн м3. Від початку розробки станом на 1 січня 2020 з родовища видобуто 119 тисяч т нафти та 66 млн м3 попутного газу. 2019 видобуток склав 1 тисячу т нафти.

Завантажити статтю