Пнівське нафтове родовище

ПНІ́ВСЬКЕ НА́ФТОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади нафти. Знаходиться у На­двірнянському р-ні Івано-Франківської обл., за 7 км від м. На­двірна. Належить до Бориславсько-Покутського нафтогазоносного р-ну Пере­дкарпатської нафтогазоносної обл. Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до пів­ден­но-східної частини Бориславсько-Покутської зони. Припуще­н­ня про наявність перед насувом Береговоï скиби Карпат Пнівської складки зроблено 1948 під час геологічного картува­н­ня ра­йону Битків—На­двірна. 1958–60 будова структури була ви­вчена сейсмiчними дослідже­н­нями методом від­битих хвиль. Пнівська структура палеогеновим комплексом є вузькою лінійно витягнутою асиметричною антиклiна­л­лю пiвден­но-східного про­стяга­н­ня, майже повністю пере­критою Береговою скибою Карпат. Роз­міри її 6,9 х 3 км, висота 1600 м. Пів­нічно-східне крило складки круте та значною мірою зрізане насувом, пів­ден­но-західне — від­носно широке та пологе з кутами нахилу 35–45 °. Поперечними поруше­н­нями складка роз­бита на 3 великі блоки: Бабченський, Биткiвський та Пасiчнянський. Два перші, у свою чергу, роз­ділені на 2 частини. Зга­дані поруше­н­ня є екрануючими, завдяки чому кожний блок має автономну гідродинамічну систему. Структура складена флішевими утворе­н­нями верх­ньої крейди (стрийська свiта), палеоцену, еоцену (манявська, вигодсько-пасічнянська i бистрицька світи), олігоцену (менілітова світа) та міоцену (воротищенська світа). Родовище від­крите 1963 свердловиною 3-Пнівська, що пробурена у межах одного з блоків периклiнальноï частини структури. Під час ви­пробува­н­ня в ній утворень сеpeдньoменiлiтoвoї під­світи з інтервалу 2385–2430 м одержано 12 т нафти на добу через діафрагму діаметром 6 мм за буферного тиску 2,0, затрубного — 6,9, пластового — 34,9 МПа. Промислова нафтогазоносність нижньоменілітової під­світи встановлена 1967 свердловиною 8, в якій під час ви­пробува­н­ня інтервалу 3197–3216 м одержано 16 т нафти на добу через дiафрагму діаметром 10 мм. Пластовий тиск на глибині 3090 м дорівнював 42,0 МПа. Нафтогазоносність повʼязана з вiдкладами середньо- та нижньоменілітової під­світи. Перші продуктивнi у Бабченському блоці та пів­нічно-західній частині Биткiвського, другі — у Пасічнянському. Колекторами є пісковики й алевролiти. Загальна товщина середньоменiлiтового продуктивного горизонту зменшується на пів­ден­ний схiд разом зі зменше­н­ням ефективної товщини та погірше­н­ням колекторських властивостей. У цьому ж напрямку в кожному блоці збільшується абсолютна глибина нафто-водяного контакту. За типом поклади пластові склепін­нi тектонічно екрановані. Роз­робка родовища роз­почата 1963 свердловиною 3. При загальній площі нафтоносності 312 га щiльнiсть екс­плуатаційних свердловин становить 78 га/свердловину. Деякі свердловини використовуються як спо­стережні. За час екс­плуатації свердловин пластовий тиск знизився вiд 28,4–36 до 7–15 МПа. Роз­робка родовища ведеться на природних режимах виснаже­н­ня: пружно-водонапірному і роз­чиненого газу. Дебіти нафти із свердловин коливаються в межах 0,2–0,4 т/добу, обводненість продукції складає 80 %. Загальні запаси нафти родовища становили 1046 тисяч т, попутного газу — 200 млн м3. Від початку роз­робки станом на 1 січня 2020 з родовища видобуто 119 тисяч т нафти та 66 млн м3 попутного газу. 2019 видобуток склав 1 тисячу т нафти.