Поливка Іван
ПОЛИ́ВКА Іван (12. 02. 1866, с. Березничка, нині Пряшівського краю, Словаччина — 03. 10. 1930, м. Бардіїв, похований у с. Буковець, нині Пряшівського краю) — русинський культурно-освітній діяч, публіцист. Закінчив Ужгородську учительську семінарію (1885). Учителював у Седлисках (1884–87), Свиднику (1887–1919), був шкільним інспектором Ужгородської жупи (1919–23). З його ініціативи у Свиднику утворено Народну раду, яку очолював (1918–19). Її діяльність сприймали як владу «Маковицької республіки» в межах Маковицького комітату, до складу якого входили сучасні Бардіївський та Свидницький округи. Для потреб тодішньої школи уклав і видав у Пряшеві універсальний підручник «Учебная книга реальныхъ наукъ» (кн. 1, 1896; кн. 2, 1901), що навчав різним предметам (фізиці, географії, історії, природознавству, сільському господарству, діловодству тощо) й був широко вживаний у русинських школах аж до повної мадяризації (1907). У статті «Средний путь — правый путь» (1928) виступив на захист такої мови, що дозволяє «свободное пользованіе особенностями нашего малорусского наречія». Про взаємні українсько-словацькі впливи говорить у статті «О карпаторусских и словацких піснях». Збирав народні пісні, казки, легенди. Зібрані ним пісні опублікував М. Врабель (1890). Уклав і видав «Вінець стихотвореній А. Павловича» (Уж., 1920). Вміщував публіцистичні статті у часописах «Наука», «Русская земля», «Школа», «Народная школа». Більші статті друкував окремими брошурами. Чимало творів залишилося в рукописах, що зберігаються, зокрема, в архівах І. та А. Шлепецьких.
Рекомендована література
- Иванъ Андреевичъ Поливка // Молодая Русь [Прага]. 1931. Т. 2;
- Шлепецкий И. Иван Андреевич Поливка // Дукля. 1959. № 7;
- Його ж. И. А. Поливка — педагог (по случаю 100-літной годовщины со дня рождения) // Карпаторусский календарь Лемко-Союза. Нью-Йорк, 1967.