Поліха Теодор Сафатович
ПОЛІ́ХА Теодор Сафатович (16. 02. 1884, с. Жабче Сокальського пов., нині Муроване Червоноградського р-ну Львівської обл. — 13. 02. 1963, м. Чортків Тернопільської обл.) — педагог, військовик, громадський діяч. Закінчив Академічну гімназію у Львові (1903), вивчав філологію та природознавство на філософському факультеті Львівського університету. Від 1911 працював в українській гімназії у м. Коломия (нині Івано-Франківської обл.), від 1912 викладав фізику, математику і руханку (фізкультуру) в українській чоловічій гімназії у м. Перемишль (нині Польща). Очолював у Перемишлі філію товариства «Пласт», був куратором «Шкільної кооперативи» і спортивного гуртка «Чайка», ректором бурси святого Миколая. Влітку 1914 мобілізований до австро-угорської армії. Закінчив артилерійську офіцерську школу, воював на Сербському й Італійському фронтах. У листопаді 1918 вступив в УГА, отримав військове звання сотника. Служив у гарматному полку в Коломиї, згодом командував батареєю в 1-му гарматному полку 1-ї бригади УСС. Влітку 1919 потрапив у польський полон, наприкінці 1920 звільнений. Повернувся до Перемишля, продовжив педагогічну працю в українській гімназії, водночас до 1936 викладав в Українському інституті для дівчат. Брав активну участь у громадській діяльності: член управ повітових товариств «Учительська громада», «Сокіл», «Рідна школа», спортивного клубу «Беркут», 1930–39 — очільник 1-го прикордонного округу Українського пластового союзу. Від 1940 працював в українській гімназії у м. Ярослав (Польща), був референтом молоді при повітовому Українському допомоговому комітеті. Влітку 1941 мобілізований як перекладач до німецької армії, 1942 звільнений з військової служби. Учителював у Чорткові: директор української гімназії (до весни 1944), потім учитель у середній школі. Від 1949 — на пенсії.
Рекомендована література
- Бородач В. Стежками рідної землі. Брентфорд, 1970;
- Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі 1895–1995. Дрогобич, 1995.
Завантажити статтю
Людина 
