Понікаров Василь Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ПОНІКА́РОВ Василь Андрійович (26. 08. 1929, с. Валегоцулове, Молдавська АРСР, нині Долинське, нині Подільського р-ну Одеської обл. — 16. 05. 2014, Одеса) — художник-аквареліст. Заслужений художник України (2006). Ґран-Прі «Виставки приватних колекцій» (Париж, 1999). Член НСХУ (1970). Закінчив Одеське художнє училище (1958), Московський поліграфічний інститут (1970; керівник Г. Горощенко), але вчителем вважав живописця О. О. Попова. Працював художником Одеського художньо-виробничого комбінату (1965–80). Учасник всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних і міжнародних мистецьких виставок від 1965. Персональні — в Одесі (1984, 1986, 1999, 2003, 2009), Києві (1987). У його акварелях домінує тонке живописне відображення довкілля, у натюрмортах — щедра краса рослинного світу Півдня України. Деякі роботи П. зберігаються в Центральному архіві-музеї літератури і мистецтва України (Київ), Ізмаїльському історичному музеї (Одеська обл.), Одеському, Очаківському (Миколаївська обл.), Харківському художніх музеях, Прилуцькому краєзнавчому музеї (Чернігівська обл.), Шаргородському музеї образотворчого мистецтва (Вінницька обл.), Міжнародному музеї акварелі (м. Фабріано, Італія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Заливні луки» (1960), «Аркадія» (1978), «Білий бузок» (1985), «Одеса. Передмістя» (1986), «Натюрморт» (1987); серії — «Північний Кавказ» (1968), «Вілкове» (1970), «Прибалтика» (1974), «Карпатські гори» (1975), «Квіти. Натюрморт» (1978–2002), «Весняний букет», «Дари природи» (обидві — 1979), «Краєвиди Одеського та Іллічівського портів» (1980–85), «Пам’ятки старовини» (1983), «Квіти мирного поля», «Дари одеського літа» (обидві — 1987).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
