Попель (Попель-Сулима) Іван Михайлович
ПО́ПЕЛЬ (ПО́ПЕЛЬ-СУЛИМА́) Іван Михайлович (08. 02. 1891, с. Загір’я, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 23. 02. 1957, м. Колін, нині Центральночеського краю, Чехія) — правознавець, мовознавець. Навчався 1902–11 у гімназіях у містах Санок і Перемишль (нині обидва — Польща), згодом студіював право у Львівському університеті. З початком 1-ї світової війни мобілізований до австро-угорської армії, воював офіцером на Італійському фронті. Від кінця 1918 служив поручником в УГА, командував батареєю польових гаубиць бойової групи «Глибока». У червні 1919 опинився в таборі для інтернованих українських вояків у м. Німецьке Яблонне (нині Яблонне-в-Под’єштеді Ліберецького краю, Чехія). Закінчив правничий факультет Карлового університету в Празі (1926), там же відбував адвокатську практику у цивільному суді. 1930 отримав чехо-словацьке громадянство і взяв собі прізвище Попель-Сулима. Працював в окружному та обласному судах, прокуратурі Праги. 1934 призначений суддею в м. Гумпелець, потім переведений у суд м. Кашперські Гори; від 1935 — суддя окружного суду в м. Колін. Співпрацював із українськими громадськими організаціями у Чехо-Словаччині, зокрема Музеєм визвольної боротьби у Празі. 1940–44 — член (старший радник) Найвищого суду Словаччини. Після 2-ї світової війни продовжував працювати суддею. Від 1950 — на пенсії. Відомий як фотограф-аматор. Уклав «Українсько-словацький словник» (Братислава, 1960), готував «Українсько-чеський словник» (не завершений, доля його матеріалів невідома).
Додаткові відомості
- Державний архів
- Центр. держ. арх. вищих органів влади та управління України. Ф. 4440, оп. 1, спр. 14, арк. 174; Центр. держ. арх. громад. об’єднань та україніки. Ф. 402, оп. 1, спр. 1–36.
Рекомендована література
- Українська Галицька Армія у 40-річчя її участи у визвольних змаганнях (матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1958;
- Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі 1895–1995. Дрогобич, 1995.
Завантажити статтю
Людина 
