Приходько Олег Ігорьович

ПРИХО́ДЬКО Олег Ігорьович (29. 12. 1954, м. Швенченеляй, Литва) — сценарист, редактор, письменник, педагог. Член НСКінУ (1991). Закінчив Ленінградський інститут культури (нині Санкт-Петербург, 1976; викладачі Б. Сапєгін, Б. Пінхасович), Всесоюзний інститут кінематографії (Москва, 1985; викладач В. Нікіткіна). 1986–2006 — сценарист Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка (Київ). Водночас викладав у Київських університеті театру, кіно і телебачення (1991–2008) та університеті культури і мистецтв (2008–12), на курсах у сценарних майстернях при студіях «Film.ua» (2008), «Прима-фільм» (2010). Був редактором фільмів: «Нині прослався син людський» (1990), «Господи, прости нас грішних» (1992; обидва — режисер А. Войтецький). Написав сценарії до кінофільмів і телесеріалів, серед яких — «Розпад» (1989, режисер М. Бєліков, у співавт.; золота медаль Сенату на Міжнародному кінофестивалі у Венеції, Італія; головний приз 1-го Міжнародного кінофестивалю у Сантандері, Іспанія; обидва — 1990; бронзова нагорода Міжнародного фестивалю кіно- та відеофільмів у Г’юстоні, США, 1991), «Українська вендетта» (1990, режисер В. Крайнєв), «Як гартувалася сталь» (1999, режисер Х. Ган, 20 серій; головний приз 20-го міжнародного фестивалю телевізійних фільмів «Золота фея» у Пекіні у номінації «найкращий телесеріал року»), «Слід перевертня» (2001, режисер В. Попков, 10 серій, у співавт.). Автор романів «Один у чужому просторі» (1994), «Реквієм для свідка» (1997; обидва — премія журналу «Райдуга»), «Гра небес» (2010), повістей «Вільний Петро» (1993), «Країну забуття відвідавши. Маленька біографічна повість» (2017) та ін.

Завантажити статтю