Ширман Роман Натанович

ШИ́РМАН Роман Натанович (25. 10. 1952, Київ) — режисер, сценарист, педагог. Професор (2009), член-кореспондент НАМУ (2021). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Срібна медаль НАМУ (2022). Член НСКінУ (1986). Закінчив режисерський факультет Всесоюзного інституту кінематографії (Москва, 1975; майстерня О. Згуріді). Відтоді працював на студії «Київнаукфільм» (до 1999). Водночас 1989–90 викладав у Київському інституті театрального мистецтва. Від 1997 — професор, завідувач кафедри кіно-, телемистецтва Київського університету культури і мистецтв, водночас 2014–18 — професор Київського університету. Співпрацював з телевізійними каналами «Інтер», «ICTV», зі студіями «Інтерфільм», «Internews», Національна кінематека України та ін. Викладав режисуру кіно і телебачення в «Інтершколі» телеканалу «Інтер» (2011–20). Ш. — один з провідних майстрів українського неігрового кіно. Член журі низки міжнародних кінофестивалів молодіжних та студентських фільмів. Від 2009 — секретар правління НСКінУ. Серед робіт — «Ми не одні!» (1975, дипломний фільм; приз за найкращий пізнавальний фільм 15-го Міжнародного кінофестивалю студентських фільмів Всесоюзного інституту кінематографії), «Електро» (срібна медаль 3-го Міжнародного кінофестивалю наукових фільмів у м. Брно, нині Чехія, 1982), «Дає корова молоко» (1983, 1-й приз Всесоюзного кінофестивалю науково-популярних фільмів, Литва, 1985), «Дерево під вікном» (1996, приз Відкритого кінофестивалю неігрового кіно, Росія), «Сплеск культури?» (2003–04, щотижнева телепрограма телеканалу «Інтер»; головний приз за найкращу телепрограму та приз за найкращу режисуру 8-го Міжнародного телевізійного фестивалю «Оксамитовий сезон», 2003; автор, режисер та ведучий програми), «Небезпечно вільна людина» (2004, приз за найкращий повнометражний фільм 1-го Міжнародного українського фестивалю документальних фільмів «Контакт», 2005; премія за найкращу режисуру 2-го Міжнародного фестивалю документальних та науково-популярних фільмів «Кінолітопис-2005», премія імені Ф. Соболєва, 2006), «Прикольна казка» (2008, премія КМ України імені Лесі Українки за найкращий твір для дітей, 2009; Ґран-Прі «Золота амфора» за найкращий художній фільм 10-го Балканського кінофестивалю, Болгарія, 2009), «Тепер я буду любити тебе» (2015, автор сценарію), «Базиль» (2019, співавтор сценарію, премія імені І. Миколайчука, 2021; приз Міжнародного кінофестивалю в м. Афул, Ізраїль). Автор книг з питань режисури кіно і телебачення, монтажу, творчих проблем створення документальних і пізнавальних фільмів та телепрограм.

Рекомендована література

1. Козаченко Г. Без сенсаційної ретуші // Веч. Київ. 1987, 11 трав.;
   Google Scholar Internet
2. Зубавіна І. Небезпечно вільний Параджанов // Кіно-Театр. 2005. № 3;
   Google Scholar Internet
3. Її ж. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. К., 2007.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю