Завгородній Юрій Юрійович

ЗАВГОРО́ДНІЙ Юрій Юрійович (26. 04. 1968, Запоріжжя) — історик філософії. Доктор філософських наук (2015). Закінчив Запорізький університет (1992), Національний університет «Києво-Могилянська академія» (1998). Від 2005 працює в Інституті філософії НАНУ (Київ): від 2015 — старший науковий співробітник; водночас викладає в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Ініціатор і співорганізатор міжнародної наукової конференції «Цирендоржиєвські читання. Тибетська цивілізація та кочові народи Євразії: кроскультурні контакти» (2000, 2003, 2006, 2008, 2012), співзасновник Семінару дослідників східних філософій в Інституті філософії (від 2006). Стажувався у Ляйпцизькому університеті (Німеччина, 2011, 2014). Наукові дослідження: історія та рецепція індійської філософії, інтегральний традиціоналізм, сакральна географія, змінені стани свідомості. Співупорядник збірника історико-філософських студій «Давньоруське любомудріє: тексти і контексти» (К., 2006), науковий редактор і упорядник збірника наукових праць «Хортицький семінар. Сакральна географія і феномен паломництва: вітчизняний і світовий контекст» (З., 2012). У перекладі З. опубліковано: із санскриту — «“Вайшешика-сутри” Канади (І.1–48): переклад й історико-філософський коментар» («Філософська думка», 2006, № 6); з англійської мови — «Ґупта Р. М. Чайтанья-вайшнавська веданта Дживи Ґосвамі» (Лц., 2017), «Санґаве В. А. Аспекти джайнізму» (К., 2020; усі — співавт.), «А. Кумарасвамі. Східна мудрість і західне знання» («Східний світ», 2020, № 4; вступна стаття, примітки).

Завантажити статтю