Панчишин Маріян
ПАНЧИ́ШИН Маріян (06. 09. 1882, Львів — 09. 10. 1943, там само) — лікар, громадський діяч. Чоловік О. Кривокульської-Панчишин, батько М.-А. Панчишина. Дійсний член НТШ (1920). Закінчив Львівський університет (1909). Водночас із навчанням працював в Інституті описової анатомії. 1909–18 — у клініці внутрішніх хвороб Університету, де від 1912 очолював рентґенологічний відділ. Під час 1-ї світової війни організовував протиепідемічні шпиталі; у роки Визвольних змагань 1917–21 брав участь у діяльності Українського горожанського комітету, опікувався пораненими військовиками та полоненими. Співорганізатор Українського таємного університету у Львові, був деканом медичного факультету, професором кафедри анатомії, 1923–25 — ректором. Водночас провадив приватну практику, працював ординатором поліклініки Народної лічниці, був особистим лікарем Андрея Шептицького. Співзасновник Українського шпиталю у Львові, фундатор першого в Галичині протитуберкульозного диспансеру. Член (1919), голова Українського лікарського товариства, співредактор його «Лікарського вісника», організатор Українського гігієнічного товариства (1929). У 1939 призначений завідувачем обласного відділу охорони здоров’я, обраний депутатом Народних зборів Західної України і Верховної Ради СРСР. Користуючись своїм службовим становищем, надавав допомогу в уникненні репресій. Очолив кафедру внутрішньої медицини Львівського медичного інституту. Під час німецької окупації брав участь у створенні на базі Інституту медичних фахових курсів. Член Української національної ради (1941–42). Помер унаслідок серцевого захворювання, спричиненого воєнними подіями та переслідуваннями українських учених. Біля головного корпусу Львівської обласної клінічної лікарні П. встановлено пам’ятник, одну з вулиць Львова названо його ім’ям. У будинку, де мешкав учений в останні роки життя, відкрито Музей історії медицини Галичини його імені.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Про лічення проволочної чахотки мочово-полового укладу промінням кремінної лямпи // Лікарський вісник. 1920. Ч. 1; Про бактерійну форму червінки з клінічного становища // Там само. Ч. 3; Про лічення внутрішньої (хірургічної) чахотки // Там само. 1921. Ч. 1–2; Про сифіліс шлунку // Там само. 1925. Ч. 1; Про виразку і пістряка шлунку і дванадцятипалої кишки // Там само. 1931. Ч. 2–3.
Рекомендована література
- Олесницький Б. Пам’яті проф. д-ра Маріяна Панчишина. Людина, лікар, громадянин // Лікарський вісник. 1964. Ч. 32;
- Даценко І. І. Професор Мар’ян Панчишин — засновник Українського гігієнічного товариства у Львові // Acta Medica Leopoliensia. 1995. Т. 1, ч. 1;
- Мовчан Ю. Постать Мар’яна Панчишина в спогадах його учнів // Пр. НТШ. Лікар. зб. Медицина і біологія. Нова сер. Т. 22. Л., 2013;
- «Народний лікар» Мар’ян Панчишин (До 135-річчя від дня народж.): Біобібліогр. покажч. Л., 2017.