Панчоха Дмитро Никифорович
Визначення і загальна характеристика
ПАНЧО́ХА Дмитро Никифорович (?, м-ко Таганча Канівського пов. Київської губ., нині село Черкаського р-ну Черкаської обл. — 27. 10. 1935, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — громадський діяч. Закінчив Київську духовну семінарію (1895), працював учителем початкової школи у м-ку Ставидла Чигиринського пов. Київської губ. (нині село Кропивницького р-ну Кіровоградської обл.). У 1900 вступив до Східного (Орієнтального) інституту у м. Владивосток (Росія), після 1-го курсу 1901 виключений. Член українського гуртка на ст. Ляоян, що 1904 був евакуйований до м. Харбін (Китай), де П. працював у Контролі Китайсько-Східньої залізниці. Один із засновників Українського клубу в Харбіні. 19 серпня 1907 на загальних зборах членів української секції Музично-літературно-драматичного товариства (МЛДТ) виступив проти того, щоб вона складала автономну частину МЛДТ на його умовах, і запропонував, щоб українське товариство було самостійним та незалежним, пояснивши його значення та мету. Загальними зборами йому доручено виробити статут нового товариства. 31 серпня 1907 обраний розпорядником української секції МЛДТ, 16 грудня того ж року — членом правління та першим головою Українського клубу. 23 травня 1908 знов переобраний його головою. Від 24 жовтня 1908 — заступник голови Українського клубу. 30 січня 1908 грав у першій його виставі. 26 лютого 1911 виступив на Шевченківському святі з доповіддю «Шевченко — його життя та діла». 30 квітня 1912 обраний кандидатом у члени комітету Харбінського яхт-клубу.
зРекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
