Панчоха Дмитро Никифорович

ПАНЧО́ХА Дмитро Никифорович (?, м-ко Таганча Канівського пов. Київської губ., нині село Черкаського р-ну Черкаської обл. — 27. 10. 1935, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — громадський діяч. Закінчив Київську духовну семінарію (1895), працював учителем початкової школи у м-ку Ставидла Чигиринського пов. Київської губ. (нині село Кропивницького р-ну Кірово­градської обл.). У 1900 вступив до Східного (Орієнтального) ін­ституту у м. Владивосток (Росія), після 1-го курсу 1901 виключений. Член українського гуртка на ст. Ляоян, що 1904 був еваку­йований до м. Харбін (Китай), де П. працював у Контролі Китайсько-Східньої залізниці. Один із засновників Українського клубу в Харбіні. 19 серпня 1907 на загальних зборах членів української секції Музично-літературно-драматичного товариства (МЛДТ) ви­ступив проти того, щоб вона складала автономну частину МЛДТ на його умовах, і за­пропонував, щоб українське товариство було само­стійним та незалежним, пояснивши його значе­н­ня та мету. Загальними зборами йому доручено виробити статут нового товариства. 31 серпня 1907 обраний роз­порядником української секції МЛДТ, 16 грудня того ж року — членом правлі­н­ня та першим головою Українського клубу. 23 травня 1908 знов пере­о­браний його головою. Від 24 жовтня 1908 — за­ступник голови Українського клубу. 30 січня 1908 грав у першій його ви­ставі. 26 лютого 1911 ви­ступив на Шевченківському святі з доповід­дю «Шевченко — його життя та діла». 30 квітня 1912 обраний кандидатом у члени комітету Харбінського яхт-клубу.

Завантажити статтю