Пападімітріу Сінодій Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

ПАПАДІМІ́ТРІУ Сінодій Дмитрович (15(27). 01. 1856, м. Салоніки, нині Греція — 15. 03. 1921, м. Кон­стантинополь, нині Стамбул, Туреч­чина, похований у Салоніках) — філолог-класик, історик, антико­знавець. Заслужений професор (1917). Народився у родині священ­ника. Закінчив курс філологічного факультету Афінського університету (1878). Викладав грецьку та латинську мови у гімназії Салонік (1878—81), працював у грецькому комерційному училищі на о. Халки (1881—85). Від 1885 проходив під­готовку до професорського зва­н­ня в університетах Німеч­чини, 1887 в Ерланґенському університеті склав іспит із класичної філології та отримав ступінь доктора філософії. 1887—88 — директор грецької гімназії в Болгарії. 1888—1900 — вчитель-ін­спектор Одеського 4-класного грецького чоловічого училища. 1896 у Новоросійському університеті в Одесі одержав ступінь магістра (дисертація «Стефан Сахликис и его стихотворения»), 1906 в Університеті св. Володимира у Києві — доктора («Феодор Про­дром») грецької словесності. Від 1892 — приват-доцент кафедри класичної філології історико-філологічного факультету, від 1900 — в. о. екс­траординарного професора, від 1907 — екс­траординарний професор кафедри візантійської філології, від 1909 — ординарний професор кафедри класичної філології Новоросійського університету. Тут він роз­робив та вів курси з історії грецької граматики і метрики, історії Візантійської імперії та візантійського мистецтва (на кафедрі історії та теорії мистецтв) тощо. Неодноразово пере­бував у наукових від­рядже­н­нях в Англії, Франції, Іспанії (1898—13), де працював в архівах. Був учасником Між­народного археологічного кон­гресу (1905) та 16-го Між­народного кон­гресу орієнталістів (1912) в Афінах. Дійсний член Одеського товариства історії і старожитностей, Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті. Досліджував грецьку філологію, історію грецької та візантійської літератури ран­нього і класичного середньовіч­чя. Автор низки наукових статей, зокрема в «Записках Одес­ского общества истории и древностей», присвячених історії Одеси та античному місту на острові Березань.

Пр.: Kritische Beitrage zu den Scholien des Euripides. Konstantinopel, 1888; Две народные песни у Анны Комниной // Летопись Историко-филологического общества. О., 1892; Стефан Сахликис. О., 1896; Феодора Птохо­про­дрома манганские стихотворения // Летопись историко-филологического общества. О., 1898; Иоанн II, митрополит киевский и Феодор Про­дром // Там само. 1902; Феодор Про­дром: Историко-литературное ис­следование. О., 1905; Лекции по истории греческой литературы. О., 1909; История византийской литературы. О., 1909; Древние сведения об острове Березани. О., 1910.

Літ.: Попова Т. Н., Станко В. Н. Исторические ис­следования в Одес­ском университете: традиции и современ­ность // Вест. Одес. ун-та. 1995. Вып. 1; G. Hausmann. Universitat und stadtische Gesellschaft in Odessa, 1865—1917: soziale und nationale Selbstorganisation an der Peripherie des Zarenreiches. Stuttgart, 1998; Попова Т. Н. Про­блемно-дисциплинарная структура исторических ис­следований в Новорос­сийском университете // Рос. ун-ты в ХVІІІ—ХХ веках. 2004. Вып. 7.

В. В. Левченко

Завантажити статтю