Пештич Григорій Петрович
Визначення і загальна характеристика
ПЕ́ШТИЧ Григорій Петрович (псевдонім — Г. Сморщковецький; 1858 — 03. 09. 1935, м. Харбін, Китай) — громадський діяч. Наприкінці 19 ст. — член Української громади у Санкт-Петербурзі, де писав статті у пресі щодо українських справ, згодом — у Москві. Від 1903 — у Харбіні. Співзасновник (1907) і голова (1912–14) Українського клубу. Дописував до київської газети «Рада» та місцевої преси, зокрема 13 квітня 1912 опублікував у «Харбинскому вестнику» «Відкритого листа до українців», у якому закликав до відновлення діяльності Українського клубу, що на той час занепала. 12 березня 1917 обраний членом Тимчасового українського бюро. У червні 1917 — делегат 1-го Українського далекосхіднього з’їзду, працював у його організаціях і секціях, 16 липня того ж року обраний членом Маньчжурської української окружної ради від цивільного населення, 18 лютого 1918 знову переобраний її членом. Від квітня того ж року — редактор ж. «Засів». У листопаді 1918 — член української делегації на святкуванні Дня миру з нагоди закінчення 1-ї світової війни. 11 травня 1919 обраний членом комісії з перевірки діяльності Маньчжурської окружної ради та делегатом 2-ї сесії Української далекосхідної крайової ради. Співініціатор заснування 1925 Комітету допомоги українському студентству. Заступник голови церковно-будівельного комітету зі зведення української Свято-Покровської церкви в Харбіні. Один із перших передплатників г. «Маньджурський вістник». Від 1933 — член Контрольної комісії Української ради громадських уповноважених. Збирав матеріали з історії українського руху на Далекому Сході.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
