Полевик Василь Іванович

ПОЛЕВИ́К Василь Іванович (22. 12. 1925, с. За­ймище Сновського, нині Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 09. 10. 1999, там само) — фольклорист, музично-громадський діяч. Заслужений працівник культури УРСР (1967). Премії імені Г. Верьовки (1989), імені Б. Грінченка (1997). Закінчив Державний музично-педагогічний ін­ститут імені Гнесіних (Москва, 1958), Київську консерваторію (1969; кл. хорового диригува­н­ня). 1954–55 — хор­мейстер ансамблю бандуристів, 1971–83 — директор Чернігівської філармонії; 1955–56 — художній керівник Чернігівського міського Будинку культури; 1956–61 — старший методист Чернігівського обласного Будинку народної творчості; 1961–71 — директор Чернігівського музичного училища; 1985–99 — завідувач від­ділу фольклору Чернігівського обласного центру української народної творчості, водночас керівник фольклорного клубу «Спадщина» у рідному селі. У 1960–70-х рр. спів­працював із самодіяльним народним хором «Поліс­ся» Іванівського Будинку культури (Чернігівська обл.), який був неодноразовим лауреатом низки республіканських конкурсів. П. зібрав, роз­шифрував та пере­клав на ноти бл. 4500 українських народних пісень Чернігівського краю, частину з яких на­друковано в збірниках «Народні пісні Чернігівщини», «Пісні зачарованої Десни», «Ой красна-рясна калинонька в лузі», «Тече вода в синє море», «З берегів тихої Снові», «За­співаймо пісню веселеньку», «Спів­ає “Спадщина”», «Спів­ає “Зеленівка”», «Народні пісні Новгородсіверщини» та ін. 2006 Чернігівською обласною радою засновано обласну щорічну премію імені П., 2009 з ініціативи Головного управлі­н­ня культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської облдерж­адміністрації започатковано обласний фольклорний фестиваль-конкурс імені П., який проводиться щороку у м. Сновськ та с. За­ймище.