Попова Антоніна Федорівна

ПОПО́ВА Антоніна Федорівна (08. 09. 1939, с. Спаське Сосницького, нині Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 15. 11. 2017, Київ) — фахівець у галузі клітин­ної біо­логії. Доктор біо­логічних наук (2000). Заслужений діяч науки і техніки України. Закінчила Київський університет (1962). Від­тоді працювала в Ін­ституті ботаніки НАНУ (Київ): 2006—12 — провід­ний науковий спів­робітник від­ділу клітин­ної біо­логії та анатомії. Наукові дослідже­н­ня: ембріологія рослин та від­далена гібридизація, зокрема причини поруше­н­ня запиле­н­ня та заплідне­н­ня; ультра­структурні особливості бактеріальних та водоростевих клітин під впливом факторів космічного польоту. За без­посередньої участі П. у від­ділі започатковано дослідже­н­ня структурно-функціональної організації бактеріальних і рослин­них клітин у разі зміни геофізичних умов — у реальному космічному польоті та моделюван­ні його окремих факторів. Дослідже­н­ня виконували за національною та між­народними космічними про­грамами. Уперше в світовій науці ультра­структурна організація клітин та її зміни під впливом чин­ників навколишнього середовища викори­стані як надійні та інформативні індикатори для оцінюва­н­ня ступеня дії факторів космічного польоту на функціонува­н­ня клітин та організмів. Проведені П. дослідже­н­ня ультра­структури бактерії Proteus vulgaris та одноклітин­них зелених водоростей Chlorella vulgarisі Сh. pyrenoidosa уперше в світі показали, що невагомість (мікро­гравітація) істотно впливає на метаболізм клітини, зміни якого чітко від­ображені в пере­будовах її структурної організації. За екс­позиції на основі матеріалів цих досліджень у павіль­йоні «Космос» на ВДНГ СРСР 1976—89 П. була нагороджена трьома срібними та трьома бронзовими медалями. Брала участь у спільному українсько-американському космічному екс­перименті, виконаному 1997 під час 87-ї екс­педиції шат­тла «Columbia» за участі українського космонавта Л. Каденюка, з дослідже­н­ня впливу мікро­гравітації на роз­виток насі­н­ня у модельної рослини Brassic arapa. Вченою встановлено уповільне­н­ня накопиче­н­ня запасних речовин — білків і ліпідів у клітинах зародків B. rapa за умов реальної та симульованої мікро­гравітації, а також від­хиле­н­ня у роз­витку зародків у процесі до­стига­н­ня насі­н­ня, що вважали аномаліями роз­витку. В остан­ні роки ви­вчала вплив змін водного режиму на роз­виток генеративної сфери у повітряно-водних рослин. Вперше встановила особливості ембріогенезу в двох близьких видів роду Sium (S. latifolium та S. sisaroideum) залежно від умов зро­ста­н­ня та вологості ґрунту, ендо­спермогенезу та накопиче­н­ня запасних поживних речовин у мерикарпіях.

Завантажити статтю