Поповиченко Тетяна Геннадіївна
ПОПОВИЧЕ́НКО Тетяна Геннадіївна (07. 07. 1961, Одеса) — графік. Членкиня НСХУ (2016). Закінчила Одеське художнє училище (1981; викладачі Ю. Коваленко, С. Лукін). Працювала художником-оформлювачем Одеського вищого інженерно-морського училища (1982–84), художником клубу одеського заводу «Продмаш» (1984–88), художником-дизайнером будівельної фірми «Адамас» (2008–14). Авторка та співавторка ілюстрацій до книг «Одесские рассказы» І. Бабеля (разом з Г. Верещагіним; 2000), «Credo» Н. Манок (2002), «Анекдоты от одесситов», «Граф М. С. Воронцов. Записки губернатора», «Возрождаем театр-сказку» І. Волощука та ін. (усі — 2003), «Бандитская Одесса: Бандиты эпохи застоя» В. Файтельберга-Бланка (разом з І. Розенфельд; 2005), «Жизнь в шутку и всерьез» Є. Костян (2010), «Два дома над лиманом» О. Боришполиць (2012), «Зигзаги» С. Брайка, роману-буриме «Ямщик, не гони самолет... », «The Funny Alphabet. Веселый алфавит» Г. Гачкевича (усі — Одеса, 2022). Створює станкові твори, присвячені архітектурі Одеси, невеликим містам України та Європи, традиційному життю й побуту їхніх мешканців, зображених з доброзичливим гумором. Учасниця мистецьких виставок від 1981, престижних міжнародних пленерів (2005–19). Персональні — у м. Сент-Жульєн-ан-Женевуа (Франція, 1995–99, 2000), м. Зике (Німеччина, 2005), м. Мехелен (Бельгія, 2008), Одесі (2008, 2013–15, 2017–18, 2022), Києві (2009), Володимирі-Волинському (нині Володимир Волинської обл., 2010), м. Ґалац (Румунія, 2012), м. Бартошице (2019), м. Ельблонґ (обидва — Польща), Івано-Франківську (обидві — 2021).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — серії: «Одеські двори» (1998–2022), «Мандруючи Вермінами та Мазурами» (2010–22), «Цікавий Трабзон» (2012–14), «Краса Закарпаття» (2012–19), «Від Володимира-Волинського до Жовкви» (2016–21), «Альпійська Франція», «Ізмаїл» (обидві — 2017–20), «Запахи Катраки» (2017–21), «Церкви Одеси» (2018–21), «Швейцарська казка» (2019–21), «Німецьке село Нижньої Саксонії» (2022–23).
Рекомендована література
- Арсеньева Т. Не покидай нас, «уходящая натура»! // Веч. Одесса. 2004, 8 апр.;
- Василенко Т. Коммунальная ситуация // Там само. 2005, 17 нояб.;
- Гудыма М. Одесса Татьяны Поповиченко // Тиква. Ор Самеах. 2007, 30 мая;
- Полищук В. Чудный город Татьяны Поповиченко // Одес. вестник. 2012, 9 авг.;
- Захарова В. Гротескний реалізм Тетяни Поповиченко // Галерея. 2013. № 3.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
