Прідун Степан Семенович

ПРІДУ́Н Степан Семенович (Ярославенко-Прідун; 07. 01. 1894, с. Княгинин, нині у складі Івано-Франківська — 08. 12. 1937, урочище Койранкангас поблизу с-ща Токсово, нині смт Ленінградської обл.) — військовик, педагог. 1913 закінчив українську гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ) і вступив на філософський факультет Віденського університету. Був активним діячем товариства «Пласт». З початком 1-ї світової війни вступив до Легіону УСС, брав участь в боях. 1917 викладав в «етапній гімназії» при Коші УСС, у наступному році завершив університетські студії. Після Листопадового чину 1918 служив хорунжим, четарем як комендант залізничних станцій у м-ках Копичинці, Бучач (нині обидва — міста Чортківського р-ну Тернопільської обл.) та ін.; після переходу УГА у середині липня 1919 в Наддніпрянську Україну — у залізничній військовій управі. 1920 залишився у Радянській Україні, взяв собі нове прізвище — Ярославенко. Викладав в Одеському ІНО. Наприкінці 1920-х рр. переїхав у Харків, був завідувачем кафедри і професором Харківського педагогічного інституту й одночасно співробітником НДІ дитячого комуністичного руху. 29 квітня 1934 заарештований, відтоді у документах його прізвище вказане як Ярославенко-Прідун. На підставі сфабрикованого звинувачення згідно з постановою «судової трійки» при колегії ГПУ УСРР від 29 травня 1934 ув’язнений на 5 р. Покарання відбував у тюрмі особливого призначення на Соловках (РФ). Відповідно до постанови «особливої трійки» при Управлінні НКВС по Ленінградській обл. від 25 листопада 1937 розстріляний. Реабілітований 1965.

Рекомендована література

1. Савчук Б. Вихованці Станиславівської гімназії у національно-визвольних змаганнях (1914–1939 рр.) // Івано-Франківська (Станиславівська) українська державна гімназія. Ів.-Ф., 2000;
   Google Scholar Internet
2. Лазарович М. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба Т., 2005.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю