Прокопенко Зіновій Іванович

ПРОКОПЕ́НКО Зіновій Іванович (29. 10. 1918, с. Мала Попівка Хорольського пов. Полтавської губ., нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 26. 09. 1952, Чернівці) — драматург. Член СПУ (1950). Після закінче­н­ня Лубенського вчительського ін­ституту (1940) учителював на Дні­пропетровщині, був секретарем райкому комсомолу. Через хворобу серця участі в німецько-радянській війні не брав, пере­бував в евакуації в Омську (РФ). Тут інсценізував «Катерину» Т. Шевченка для по­становки у місцевому драмгуртку. Від 1944 — на комсомольській та партійній роботах на Буковині. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1948). Від­тоді — завідувач від­ділу пропаганди обласної газети «Радянська Буковина», був членом редколегії журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»). Дебютував ліричними віршами у студентські роки. Перші само­стійні драматичні твори належать до 1944—45. Пʼєса «Марійчина доля» (1947) отримала 3-ю премію на Республіканському конкурсі на кращу одноактівку. Потім були написані: «Весняний потік» (1950; показана 1951 на Декаді українського мистецтва в Москві в по­становці Львівського українського драматичного театру імені М. Заньковецької), «Минулому воро­т­тя не буде» (1951; усі — Київ), «На ланах просторих» (журнал «Жовтень», 1951), «Ярослава» (1952; по­ставлена 1953 Чернівецьким українським музично-драматичним театром імені О. Кобилянської), «З чистим серцем» (альманах «Радянська Буковина», 1958) та ін.

Завантажити статтю