Прокопенко Зіновій Іванович

Визначення і загальна характеристика

ПРОКОПЕ́НКО Зіновій Іванович (29. 10. 1918, с. Мала Попівка Хорольського пов. Полтавської губ., нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 26. 09. 1952, Чернівці) — драматург. Член СПУ (1950). Після закінчення Лубенського вчительського інституту (1940) учителював на Дніпропетровщині, був секретарем райкому комсомолу. Через хворобу серця участі в німецько-радянській війні не брав, перебував в евакуації в Омську (РФ). Тут інсценізував «Катерину» Т. Шевченка для постановки у місцевому драмгуртку. Від 1944 — на комсомольській та партійній роботах на Буковині. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1948). Відтоді — завідувач відділу пропаганди обласної газети «Радянська Буковина», був членом редколегії журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»). Дебютував ліричними віршами у студентські роки. Перші самостійні драматичні твори належать до 1944–45. П’єса «Марійчина доля» (1947) отримала 3-ю премію на Республіканському конкурсі на кращу одноактівку. Потім були написані: «Весняний потік» (1950; показана 1951 на Декаді українського мистецтва в Москві в постановці Львівського українського драматичного театру імені М. Заньковецької), «Минулому вороття не буде» (1951; усі — Київ), «На ланах просторих» (журнал «Жовтень», 1951), «Ярослава» (1952; поставлена 1953 Чернівецьким українським музично-драматичним театром імені О. Кобилянської), «З чистим серцем» (альманах «Радянська Буковина», 1958) та ін.

Завантажити статтю