Боровицький Назар Богданович

БОРОВИ́ЦЬКИЙ Назар Богданович (24. 09. 1993, Полтава — 05. 04. 2022, поблизу м. Маріуполь Донецької обл., перепохований 29. 07. 2023 на Байковому кладовищі в Києві) — військовик. Капітан. Герой України (2023, посмертно). Ордени Богдана Хмельницького (2021) та «За мужність» (2022) 3-го ступеня. Навчався в Пашківській загальноосвітній школі (Козельщинський, нині Кременчуцький р-н Полтавської обл., 2000–08), Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей із сільської місцевості при Кременчуцькому педагогічному училищі імені А. Макаренка (2009–11), Національній академії Служби безпеки України (Київ, 2011–15). Поглиблював знання з військової справи та із надання першої медичної допомоги у США (2015). Відтоді як офіцер Служби безпеки України брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Від 2021 служив у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. У серпні того ж року взяв участь у рятувально-евакуаційній місії в Афганістані, зокрема допомагав виїхати з Кабулу іноземним журналістам і дітям. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) воював на Донбасі. Згодом вирушив боронити Київ, знищував ворогів у смт Бородянка Бучанського р-ну, м. Буча та інших населених пунктах Київської обл. Потім виконував завдання на маріупольському напрямку. Двічі літав на гелікоптері в оточений окупантами Маріуполь, щоб перевезти продовольство та медикаменти й евакувати поранених. 5 квітня 2022 під час виконання 3-го польоту за кілька кілометрів від підконтрольної Україні території в гелікоптер влучила російська ракета. Окупанти поховали Назара Боровицького в братській могилі. У травні 2023 завдяки таємній операції українських розвідників його останки вдалося повернути додому.

Завантажити статтю