Паперковський Здислав
Визначення і загальна характеристика
ПАПЕРКО́ВСЬКИЙ Здислав (29. 03. 1903, с. Східниця, нині смт Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 18. 07. 1980, м. Люблін, Польща) — правознавець. Доктор габілітований з карного права (1933). Закінчив гімназію у м. Самбір (нині Львівської обл.), Львівський університет (1925). За стипендією Рокфеллера 1930–33 навчався за кордоном (Відень, Берлін, Париж, Братислава та ін.). Від 1925 працював у Львівському університеті: 1933–39 — доцент кафедри карного права; водночас від 1931 — у Католицькому університеті Любліна: 1937–39 — надзвичайний професор, 1944–52 — викладач, 1952–73 — звичайний професор, за сумісництвом 1944–46 — декан факультету права і суспільно-економічних наук. 1929–39 також був повітовим суддею у Львові, згодом — у Любліні; 1957–63 працював адвокатом. Основний напрям наукових досліджень — карне право.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Bezskuteczne podżeganie do przestępstwa. Warszawa, 1928; Dowód poszlakowy w postępowaniu karnym. Studium procesowo-karne. Lublin, 1933; Socjologiczne і filozoficzne oblicze kary. Lublin, 1947; Co prawo karne zawdzięcza psychologii? Lublin, 1947; Dzieciobójstwo w świetle prawa karnego. Studium prawno-porównawcze. Lublin, 1948.
- Державний архів
- Держ. арх. у Львів. обл. Ф. 26, оп. 5, спр. 1460.