Парнас Якуб-Кароль
ПА́РНАС Якуб-Кароль (Яків Оскарович; 16, за іншими даними — 28. 01. 1884, с. Мокряни Самбірського пов., нині Дрогобицького р-ну Львівської обл., за іншими даними — Тернопіль — 29. 01. 1949, Москва) — біохімік. Професор (1921), академік АН УРСР (1940), АН СРСР (1942), АМН СРСР (1944), член-кореспондент АН Польщі (1930), Німецької академії природознавців «Леопольдіна» (1932), АН Франції (1945). Сталінська премія (1942). Державні нагороди СРСР. Закінчив гімназію у Львові (1902), Вищу технічну школу в Берліні (1904), Мюнхенський університет (Німеччина, 1907, ступінь доктора філософії). 1908–14 працював у Страсбурзькому (Франція), 1914–16 — Кембриджському (Велика Британія), 1916–19 — Варшавському університетах. 1920–41 — завідувач кафедри біохімії, 1929 — декан медичного, 1939–41 — фармацевтичного факультетів, 1930–36 — керівник фармацевтичного відділення Львівського медичного інституту. 1943–47 — організатор і директор Інституту біологічної та медичної хімії АМН СРСР (Москва), водночас очолював 1943–49 лабораторію фізіологічної хімії при Інституті. 1949 засуджений за звинуваченням у здійсненні розвідувальної діяльності проти СРСР, заарештований, помер у в’язниці. Реабілітований 1954. Наукові праці присвячені обміну вуглеводів і нуклеотидів, зокрема вивчав обмін вуглеводів у скелетних м’язах та ферментативні процеси, що лежать в основі скорочення скелетних м’язів. Відкрив фосфороліз глікогену, виявив та описав патологічний процес, який згодом отримав назву глікогенезу. Співрозробник теорії природи і «біологічного сенсу» анаеробного обміну вуглеводів (теорія Ембдена–Мейєргофа–Парнаса). Вперше у біохімічних дослідженнях застосував радіоактивні ізотопи. На одному з корпусів Львівського медичного університету вченому відкрито меморіальну дошку. 1962 Польське біохімічне товариство заснувало нагороду його імені за наукові дослідження у галузі біохімії. У Варшаві насипано символічну могилу, справжнє місце поховання не встановлено.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Chemistry of anaerobic recovery in muscle // Nature. 1934. Vol. 134 (співавт.); О взаимосвязи химических процессов в мышце // Успехи соврем. биологии. 1936. Т. 5; Formation and breakdown of glycogen in the liver // Nature. 1939. Vol. 144 (співавт.); Ізотопи як індикатори при біологічних дослідженнях // Рад. медицина. 1940. № 9.
Рекомендована література
- Шапиро И. Я. Очерки по истории Львовского медицинского института. Л., 1959;
- Браунштейн А. Е. и др. Академик Яков Оскарович Парнас, его жизнь и научная деятельность // Парнас Я. О. Избранные труды. Москва, 1960;
- W. S. Ostrowski. Jakub Karol Parnas. Życie i tworczość // Postępy Biochemii. 1986. Vol. 32, z. 3;
- Дробот Л. Б. Протеїни: від народження до смерті. 9-а Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології // Вісн. НАНУ. 2014. № 2;
- Панишко Ю. М., Метельська Л. С. Якуб-Кароль Оскарович Парнас: До 135-річчя від дня народж. // Феномен людини. Здоровий спосіб життя: Зб. наук. пр. 2019. Вип. 83;
- Професори ЛНМУ.
Завантажити статтю
Людина 
