Петров Георгій Петрович
ПЕТРО́В Георгій Петрович (19. 01. 1927, м. Покровськ, нині Енгельс Саратовської обл., РФ — 26. 11. 2013, Херсон) — живописець. Член НСХУ (1973). Закінчив Саратовське художнє училище (1953; викладачі М. Архангельський, В. Нікітін, І. Щеглов). Працював робітником у паровозному депо в рідному місті (1942–44), учителем креслення та малювання в загальноосвітній школі с. Поди Саратовської обл. (1953–54). Від 1954 — у Херсоні: 1954–62 — художник живописного цеху Товариства художників; 1962–64 — студії телебачення; 1964–81 — художніх майстерень, 1982–99 — художнього комбінату Херсонського відділення художнього фонду України. Працював у техніці олійного й акварельного живопису в жанрах пейзажу та натюрморту. Учасник всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставок від 1957. Персональні — у Херсоні (1959, 1977, 1981, 1987, 1997, 2002, 2005), Новій Каховці (Херсонська обл., 1977). Автор пейзажів, натюрмортів. Роботи зберігаються у фондах Херсонського художнього музею (усього — 318 робіт, з яких 281 твір П. подарував). Під час російської окупації Херсона 2022 майже всю колекцію П. викрадено.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Маки та соняшники» (1972), «Пробудження» (1974), «Херсонські кавуни» (1975), «Північні ворота Херсонської фортеці», «Сонячні зайчики» (обидва — 1978), «Польові дельфініуми» (1997); триптихи «Дари Херсонщини» (1975), «Лягло на землю осені крило» (1978), «Хліб» (1979), «Пам’ять минулої війни» (1986), «Дощ. Вулиця в Херсоні» (1992), «Херсонський дворик» (1997).
Рекомендована література
- Павлов П. Сучасна українська акварель: Альбом. К., 1978;
- Петров: Каталог. Хн., 1987;
- 2002;
- Дяченко В. Запрошує майстер Петров [Про персональну виставку до 70-річчя Г. Петрова] // Новий день. 1997, 4 жовт.;
- Південна краса України: Альбом. К.; Хн., 1998;
- Скора О. Художнику Георгію Петрову — 75 // Наддніпрян. правда. 2002, 23 січ.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
