Пилипенко Анатолій Терентійович

ПИЛИПЕ́НКО Анатолій Терентійович (21. 04(03. 05). 1914, с. Кирилівка Звенигородського пов. Київської губ., нині Шевченкове Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 20. 04. 1993, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1960), професор (1960), академік АНУ (1976). Заслужений діяч науки УРСР (1984). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1973). Премія імені Л. Писаржевського АН УРСР (1984). Закінчив Київський індустріальний інститут (1936). Працював у Київському технологічному інституті силікатів (1939–41); Київському університеті (1944–92, від 1975 — за сумісництвом): 1960–68 — декан хімічного факультету, 1971–75 — проректор з навчальної роботи, 1961–88 — завідувач кафедри хімії та аналізу рідкісних елементів; водночас 1968–75 очолював відділ аналітичної хімії в Інституті загальної і неорганічної хімії АН УРСР. 1975–88 — директор та завідувач однойменного відділу, 1988–93 — почесний директор Інституту колоїдної хімії та хімії води АНУ (обидва — Київ). Засновник (1979) і головний редактор журналу «Химия и технология воды». П. зробив значний внесок у розвиток аналітичної хімії, хімії комплексних сполук та охорони довкілля. У його науковій діяльності особливе місце займали фундаментальні дослідження координаційних сполук металів з органічними реагентами, їх хіміко-аналітичні властивості, аналітична хімія різнолігандних сполук, теоретичне й експериментальне обґрунтування механізму комплексоутворення. Під керівництвом П. широко розвивалися фотометричні, хемілюмінесцентні, кінетичні, електрохімічні, хроматографічні, атомно-абсорбційні, ЯМР- і ЕПР-спектроскопічні методи аналізу. Створено новий напрям в аналітичній хімії — теорія дії органічних реагентів. Систематизовано загальнохімічні й прикладні аспекти утворення різнолігандних та різнометальних комплексів. Особливу увагу він приділяв науковій та науково-організаційній роботі в галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів, розвитку методів аналізу об’єктів навколишнього середовища. Окремі його монографії, підручники витримали низку перевидань і перекладені англійською, польською, угорською, китайською, в’єтнамською та ін. мовами.

Завантажити статтю