Понічан Ян
ПО́НІЧАН Ян (Poničan Ján; псевдонім — Ján Rob; 15. 06. 1902, с. Очова, нині округ Зволен, Словаччина — 25. 02. 1978, Братислава) — словацький поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач. Навчався у Чеському технічному університеті (1920–22), закінчив юридичний факультет Карлового університету (1927) в Празі. Працював помічником адвоката у Братиславі, 1933–47 — приватний адвокат, 1948–49 — державний нотаріус, 1949–51 — нотаріус. 1931 на чолі делегації Міжнародного Червоного Хреста відвідав СРСР, зокрема Сибір (враження від поїздки виклав у циклі віршів у збірці «Angara», 1934). Учасник Міжнародного мирного конгресу в Парижі (1938). Після 2-ї світової війни був секретарем, віце-президентом Словацької асоціації письменників, від 1958 — завідувач угорської редакції Словацького видавництва художньої літератури, згодом до 1964 — директор цього видавництва. Автор поетичних («Demontáž», 1929; «Večerné svetlá», 1932; «Póly», 1937; «Na tepne čias», 1949; «Držím sa zeme, drží ma zem», 1967 та ін.), прозових («Po horách-dolinách», 1959; «Búrlivá mladosť», 1975; «Dobyvateľ», 1979) збірок, романів «Pavučina» (1934, виданий 1945), «Treba žiť» (1943, виданий 1946), а також драм «Dva svety» (1924), «Iskry bez ohňa» (1935), «Čistá hra» (1949) тощо. У творах висловлював свої політичні погляди, революційний та пролетарський ентузіазм, у них звучать власні хвилювання, еротичні та любовні мотиви, соціальні проблеми. Перекладав з давньогрецької, німецької, французької, російської, угорської, болгарської мов. Словацькою мовою переклав вірш «Заповіт» («Odkaz» // «Рrаса», 1951, № 60а) та поему «Тарасова ніч» («Tarasova noč» // «Elán», 1941, № 8) Т. Шевченка. У статті «Jubilejné úvahy» («Slovenske pohl’ady», 1964, № 7) високо оцінив творчість українського поета як світового класика.
Рекомендована література
- Мольнар М. Тарас Шевченко у чехів та словаків. Пряшів, 1961.
Завантажити статтю
Людина 
