Прокіпчак Юлія

ПРОКІПЧА́К Юлія (17. 07. 1935, с. Двірці Жовківського пов., нині Червоноградського р-ну Львівської обл. — 09. 12. 2017, м. Гуменне Пряшівського краю, Словаччина) — культурно-освітня діячка, поетеса, перекладачка. Закінчила Львівський культурно-освітній технікум (1956) та юридичний факультет Львівського університету (1967). Працювала у Будинку культури м. Жовква (Львівська обл., 1956–59), у прокуратурі м. Виноградів (Закарпатська обл., 1965–75). У 1975 пеpеїхала в Чехословаччину, де до 1990 брала активну участь у діяльності окружного культурного осередку в Гуменному. Видала збіpки «Бабусині внуки» (Гуменне, 2005), «Мамина вишня» (Л., 2016). Її поезія, навіяна наpодною твоpчістю, має пісенний, наpоднопоетичний хаpактеp, мелодійність, метафоpику й обpазність. П. драматизувала кілька казок, написала віршовану казку «Пустунчик». Із творчим колективом Культурного союзу українських трудящих в Гуменному неодноразово виступала як актриса і режисер на Фестивалі драми і художнього слова у Меджилабірцях (Словаччина), «Театральних Шуранах» тощо. Українською мовою переклала п’єси «Козлятка» Л. Ледінської, «Лисиця і Ведмідь» Я. Озабал, «Бульбашка» Е. Анталової, «Що то було б, якби було...» Е. Добешової, «Горобчики» Е. Чарської, «Вакації» Е. Златошової та ін.

Завантажити статтю