ТОРШИ́Н Володимир Володимирович (21. 03. 1987, м. Рені, нині Ізмаїльського р-ну Одеської обл. — 22. 03. 2022, м. Маріуполь Донецької обл.) — військовик. Під­полковник. Герой України (2023, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го (2019) та 2-го (2022, посмертно) ступенів. Від 1996 з батьками мешкав у м. Білгород-Дністровський Одеської обл. Закінчив військовий ліцей в Одесі та Львівський ін­ститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка», на­вчався у Національному університеті оборони України у Києві (2022 мав закінчувати). Брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжував виконувати бо­йові зав­да­н­ня. Від­значився як командир самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала М. Білинського Військово-морських сил Збройних сил України під час оборони Маріуполя. У Білгороді-Дністровському імʼя Володимира Торшина увічнили на Алеї Слави. У березні 2024 на будівлі Білгород-Дністровської школи, де він на­вчався, встановлено меморіальну дошку.