Ляшенко Ігор Вікторович

Визначення і загальна характеристика

ЛЯШЕ́НКО Ігор Вікторович (14. 09. 1977, м. Шепетівка Хмельницької обл. — 19. 06. 2014, с. Закітне Краснолиманського, нині Краматорського р-ну Донецької обл., похований 23. 06. 2014 у рідному місті) — військовик. Полковник (2014, посмертно). Герой України (2023, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня (2014, посмертно). Закінчив Одеський інститут сухопутних військ (1998). Відтоді служив у Збройних силах України: спочатку — у 310-му механізованому полку 24-ї механізованої Залізної дивізії імені князя Данила Галицького (м. Рава-Руська Жовківського, нині Львівського р-ну), потім –безпосередньо у 24-й бригаді (м. Яворів; обидва — Львівської обл.). Брав участь у миротворчих місіях на території колишньої Югославії. Від 2012 — командир 1-го механізованого батальйону (Яворів). Відзначився під час антитерористичної операції на Сході України, зокрема під час звільнення населених пунктів Краснолиманського р-ну та взяття під контроль мосту через Сіверський Донець, що дозволило перекрити постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста І. Гіркіна у м. Слов’янськ (нині Краматорського р-ну). Загинув у бою (у червні 2015 там було встановлено обеліск). У Шепетівці на його честь перейменовано вулицю та провулок Чернишевського, на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 3, де він вчився, відкрито меморіальну дошку. Ігор Ляшенко — почесний громадянин Шепетівки та Яворова (посмертно). 2017 видано книгу «Ігор Ляшенко. Позивний “Беркут”».

Завантажити статтю