Ляшенко Ігор Вікторович

ЛЯШЕ́НКО Ігор Вікторович (14. 09. 1977, м. Шепетівка Хмельницької обл. — 19. 06. 2014, с. Закітне Краснолиманського, нині Кр­аматорського р-ну Донецької обл., похований 23. 06. 2014 у рідному місті) — військовик. Полковник (2014, посмертно). Герой України (2023, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 1-го ступеня (2014, посмертно). Закінчив Одеський ін­ститут сухопутних військ (1998). Від­тоді служив у Збройних силах України: спочатку — у 310-му механізованому полку 24-ї механізованої Залізної дивізії імені князя Данила Галицького (м. Рава-Руська Жовківського, нині Львівського р-ну), потім —безпосередньо у 24-й бригаді (м. Яворів; обидва — Львівської обл.). Брав участь у миротворчих місіях на території колишньої Югославії. Від 2012 — командир 1-го механізованого баталь­йону (Яворів). Від­значився під час антитерористичної операції на Сході України, зокрема під час звільне­н­ня населених пунктів Краснолиманського р-ну та взя­т­тя під контроль мосту через Сіверський Донець, що до­зволило пере­крити по­стача­н­ня зброї та боє­припасів до угрупова­н­ня російського терориста І. Гіркіна у м. Словʼянськ (нині Кр­аматорського р-ну). Загинув у бою (у червні 2015 там було встановлено обеліск). У Шепетівці на його честь пере­йменовано вулицю та провулок Чернишевського, на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 3, де він вчився, від­крито меморіальну дошку. Ігор Ляшенко — почесний громадянин Шепетівки та Яворова (посмертно). 2017 ви­дано книгу «Ігор Ляшенко. Позивний “Беркут”».

Завантажити статтю