Павленко Анатолій Федорович

ПАВЛЕ́НКО Анатолій Федорович (18. 02. 1951, с. Березань, нині місто Броварського р-ну Київської обл.) — графік, живописець, художник декоративного текстилю (гобелен). Член НСХУ (1989). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978). Своїм учителем вважає В. Перевальського. Відтоді працював у галузі реклами та художником у видавництвах «Радянський письменник», «Дніпро» (обидва — Київ); професором Київського університету технологій та дизайну (1988—2022). Для творів П. характерні пошуки сучасних форм виразності, індивідуального стилю та різноманітних технічних засобів. Його творам притаманна метафорична мова, що межує з символом. Графічні роботи створює переважно в техніці ліногравюри. Живописні твори, виконані олійними фарбами на полотні, вирізняються тонким колоритом, гостротою композиційної побудови, філософським підтекстом. Оформив книги «Відлуння тривожних доріг» Л. Забашти (К., 1985), «Зачарована Десна» О. Довженка (О., 1988), «Віра серця мого» О. Лупія, «Поезії» М. Чернявського (обидві — 1988), «Відлуння віку» І. Савича (1989; усі — Київ). Учасник всеукраїнських мистецьких виставок від 1976. Персональні — у Львові (1980), Києві (1990—2000; 4 виставки). Деякі твори зберігаються у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України, Дирекції виставок НСХУ (обидві — Київ).

Тв.: графіка — серії: «Над Недрою» (1987), «Літо в селі» (1988), «Тополиний край» (1999), «Фрагменти» (2000), «Миті швидкоплинності» (2014); живопис — «Весняна прогулянка» (1998), «Портрет Ярини», «Будинок романтика» (обидва — 2000), «Дотліваюча пам’ять» (2022); цикли: «Повернення з мандрів» (2010—12), «Кінець Летючого Корсара» (2018—20), «Дівчата» (2021).

Літ.: Художники Києва: Творчо-біогр. довід. 2000; Художники України: Творчо-біогр. довід. 2001; КОНСХУ 50. 2019 (усі — Київ).

В. О. Шпак

Основні твори

графіка — серії: «Над Недрою» (1987), «Літо в селі» (1988), «Тополиний край» (1999), «Фрагменти» (2000), «Миті швидкоплинності» (2014); живопис — «Весняна прогулянка» (1998), «Портрет Ярини», «Будинок романтика» (обидва — 2000), «Дотліваюча пам’ять» (2022); цикли: «Повернення з мандрів» (2010—12), «Кінець Летючого Корсара» (2018—20), «Дівчата» (2021).

Рекомендована література