ПАВЛЕ́НКО Анатолій Федорович (18. 02. 1951, с. Березань, нині місто Броварського р-ну Київської обл.) — графік, живописець, художник декоративного текс­тилю (гобелен). Член НСХУ (1989). Закінчив Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1978). Своїм учителем вважає В. Пере­вальського. Від­тоді працював у галузі реклами та художником у видавництвах «Радянський письмен­ник», «Дні­про» (обидва — Київ); професором Київського університету технологій та дизайну (1988–2022). Для творів П. характерні пошуки сучасних форм виразності, індивідуального стилю та різноманітних технічних засобів. Його творам притаман­на метафорична мова, що межує з символом. Графічні роботи створює пере­важно в техніці ліно­гравюри. Живописні твори, виконані олійними фарбами на полотні, вирізняються тонким колоритом, гостротою композиційної побудови, філософським під­текс­том. Оформив книги «Від­лу­н­ня тривожних доріг» Л. Забашти (К., 1985), «Зачарована Десна» О. Довженка (О., 1988), «Віра серця мого» О. Лупія, «Поезії» М. Чернявського (обидві — 1988), «Від­лу­н­ня віку» І. Савича (1989; усі — Київ). Учасник всеукраїнських мистецьких ви­ставок від 1976. Персональні — у Львові (1980), Києві (1990–2000; 4 ви­ставки). Деякі твори зберігаються у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України, Дирекції ви­ставок НСХУ (обидві — Київ).