Панейко Ігор Михайлович
ПАНЕ́ЙКО Ігор Михайлович (02. 03. 1957, м. Стрий Дрогобицької, нині Львівської обл.) — живописець. Міська премія імені П. Скунця (Ужгород, 2022). Закінчив відділення художнього ткацтва Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (1981; викладачі В.-Ю. Манастирський, М. Токар). Працював у м. Хіва (Узбекистан, 1981–82); художником-постановником Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру (Ужгород, 1982–88); викладав в Ужгородському коледжі культури і мистецтв (1997–98). Твори П. вирізняються внутрішньою динамікою образів, емоцій та ідей; вони сповнені алегорій, символів, знаків свідомих та напівсвідомих асоціацій. Художник інтерпретує звичне в незвичному, метаморфози часу, трактує біблійні сюжети, філософськи осмислюючи їх. Стильовим почерком автора є зображення світу, що відбивається, як в уламках дзеркала, в очах його портретованих і уявних персонажів («Джоконда з дитям», «Нефертіті»; обидва — 1995) та мандрівний мотив драбини до неба («Ворота», 1992; «Канал», 1996). Полотна вишуканої колористики, часто обрамлені декоративними крайками. Кольорова гама має виразне емоційне навантаження. Учасник мистецьких виставок від 1982, зокрема в м. Кошіце (нині Словаччина, 1988), Будапешті (1990). Персональні — у Луцьку (Волинська обл., 2003), Ужгороді (2003, 2008), Києві (2005, 2012), Львові (2019). Деякі роботи П. зберігаються в Закарпатському художньому музеї (Ужгород).
Додаткові відомості
- Основні твори
- ескізи — костюма до вистави «Пригоди Буратіно» О. Толстого (1984), лялькової вистави «Подорож у снах» (2006–07), вистави «Сірано де Бержерак» (інсценізація за Е. Ростаном, 2007); «Ужгородський дворик» (1985), «Я народився» (1986), «13», «Земля», «Сутінки», «Білі ночі Ужгорода» (усі — 1988), «Трійця», «Край землі» (обидва — 1991), «Н. Паґаніні», «Мементо морі» (обидва — 1993), «Мадонна» (1995), «Писанки» (1996), «І пливе корабель» (1997), «Червона вовчиця» (2002), «Європа» (2003–04), «Канал. Маятник Фуко», «Флора», «Монолог» (усі — 2004), «Ікар в небі», «Така пізня, така тепла мені наснилася осінь» (обидва — 2005), «Обійми Саломеї» (2006), «Сумна пісня Мамая» (2007), «Карпатська мадонна» (2008), «Повернення» (2009), «Мандри в осінь» (2012), «Недозбирані груші» (2018).
Рекомендована література
- Ігор Панейко. Малярство. Театр: Альбом, Уж., 2020.
Фотоілюстрації
. 2007. karton, tempera, huash.jpg "І. Панейко. Ескіз до вистави «Сірано де Бержерак» (інсценізація за Е. Ростаном). 2007. Картон, темпера, гуаш")
Завантажити статтю
Людина 
