Паньок Ілля Володимирович
ПАНЬО́К Ілля Володимирович (01. 08. 1963, с. Бакланова Муравійка Куликівського, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл.) — живописець. Чоловік Т. Паньок. Член НСХУ (1994). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1991; викладачі О. Пронін, О. Хмельницький, М. Гонтаров), де й працював викладачем кафедри монументально-декоративного мистецтва (1991–92). У 1994–95 — дизайнер галереї «Український засів» (Харків). Відтоді — на творчій роботі. Стиль П. — романтичний сюрреалізм — ґрунтується на поєднанні національних традицій і досвіду європейського класичного мистецтва з ознаками романтизму та модернізму. Дійсність у його творах — носій складних асоціацій, філософських роздумів або ліричних настроїв; це світ витончений і непростий, примхливий і строгий, граційний та вагомий. Тематика картин вражає фантасмагоричними формами, своєрідністю пластичних рішень, ліричним світосприйняттям. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1992. Персональні — у Харкові (1992; 1994; 2001–02; 2007–09; 2014–16), Чернігові, Львові (обидві — 2007). Учасник молодіжної групи «Неонеон» (1992).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Архаїчний пейзаж» (1990), «Елегія буденних діб», «Сусанна» (обидва — 1992), «Долина Вега» (1993), «Передчуття», «Тривале полювання» (обидва — 1994), «Алегорія вічності», «Українська мадонна», «Дівчина з орхідеєю», «Vivos Voco» (усі — 1995), «Коло буття», «Ідеальний діамант» (обидва — 1996), «Алегорія часу», «Джерело» (обидва — 1997), «Пантеон життя» (1998), «Жіночий портрет у пекторалі» (1999), «Симфонія життя» (2000), «Папа Іван-Павло ІІ» (2001), «Викрадення Європи» (2002), «Земля» (2003), «Священний поєдинок» (2006), «Кобзар. Перший Портал», «І. Рєпін», «Натюрморт в українському стилі», «Шоколадниця. На згадку про Ж. Ліотара» (усі — 2014), «Сірко в грозу» (2015), «Юдіф» (2016); цикли — «Кришталева Ольвія» (1997), «Свята України» (2012), «Рідний край» (2014); розпис крамниці «Діоніс та Аріадна» (1998); скульптурна композиція «Сонячний козак Мамай» (2013).
Рекомендована література
- Паньок Т. В. Романтичний сюрреалізм І. Паньока // Вісн. Львів. АМ. 1999;
- Її ж. Таємничий світ Іллі Паньока // Харківські художники: Нариси, статті, нотатки. Х., 2001;
- В пространстве традиций. Грани творчества харьковских художников. О., 2008;
- Художники України: Творчо-біогр. альбом-довід. К., 2008;
- Жіноче тіло — модель як архетип у творчості харківських художників // Zagadnienia cielesnosci w kulturach slowian wschodnich. Krakow, 2011.