Пасічний Віталій Андрійович
ПА́СІЧНИЙ Віталій Андрійович (07. 04. 1921, м-ко Нові Санжари Кобеляцького пов. Полтавської губ., нині смт Полтавського р-ну Полтавської обл. — 08. 12. 2003, Полтава) — архітектор. Учасник 2-ї світової війни (1943 отримав важке поранення, що назавжди пошкодило обличчя). Державні та бойові нагороди СРСР. Навчався в Харківському інженерно-будівельному інституті (1938–40), закінчив Полтавський інститут інженерів сільськогосподарського будівництва (1942). У 1946 після лікування у шпиталях Челябінська, Улан-Уде (обидва — РФ) та Москви повернувся до Полтави. Певний час працював фонографом, надалі та до кінця життя — головним архітектором проєкту, керівником архітектурної майстерні інститутів «Облсільпроєкт», «Облпроєкт», проектно-кошторисного бюро «Облжитлоуправління», інститутів «Облміськсільпроєкт», «Укрміськбудпроєкт». Товаришував з полтавськими художниками Т. Шевченком, В. Трохимцем-Мілютіним, В. Шаховцовим, створював власні живописні полотна, писав вірші. Є автором проєктів відбудови, реставрації та реконструкції історичних будівель Полтави 19 — початку 20 ст.: житлові будинки (колишні прибуткові будинки, вулиця Європейська, № 12, 1951, вулиця 1100-річчя Полтави, № 4, 1956), технікум транспортного будівництва (колишня залізнична школа, площа Слави, № 1, 1953, співавтори А. Лобода, В. Явніков), кооперативний технікум (колишній торговий будинок С. Токаревої, вулиця Небесної Сотні, № 9/17, 1959), будівля обласної ради профспілок на Круглій площі (колишній будинок генерал-губернатора, вулиця Соборності, № 37, 1960), кінотеатр «Колос» (колишній просвітницький будинок імені М. Гоголя, вулиця Гоголя, № 22, 1961), лікувальні корпуси Полтавської обласної клінічної лікарні (колишній Богоугодний заклад, вулиця Шевченка, № 23). За його проєктами у стилі класицизму споруджені: будівля міської ради (нині Апеляційний суд Полтавської обл., вулиця Соборності, № 18, 1954, співавтор А.-Л. Вайнгорт), багатоповерхові житлові будинки (вулиця Соборності, № 32, 1954; № 44, 1959) у Полтаві, навчальний корпус зооветеринарного технікуму в с. Писарівщина Диканського (нині Полтавського) р-ну Полтавської обл. (нині не використовують, 1954). У модерністських формах реалізовано його проєкти: побутовий комбінат «Сніжинка» (нині головний офіс «Приват-банку», вулиця Соборності, № 70, 1967), будинок рад (нині Полтавська обласна державна адміністрація, вулиця Соборності, № 45, 1976), адміністративна будівля МВС (нині відділення поліції № 1, вулиця Решетилівська, № 32, початок 1980-х рр.). Розробляв проєкти пам’ятників у Полтаві: на могилі В. Короленка (парк «Перемога», 1962, співавтор архітектор А.-Л. Вайнгорт, скульптор Н. Крандієвська), «Нескореним полтавчанам» (бульвар І. Котляревського, 1967, скульптори Л. Жуковська, К. Посполітак, Д. Сова) та ін. За його проєктом відреставрований монумент Слави на Круглій площі у Полтаві (1946). Автор статей у фахових виданнях (зокрема «Застройка центрального района Полтавы» // «Строительство и архитектура», 1963, № 9) і пресі («Чи бути полтавському “Арбату”?» // «Зоря Полтавщини», 1988, 9 липня).
Рекомендована література
- Віценя Л. Життя, де є кого і що любить // Зоря Полтавщини. 2001, 24 квіт.;
- Могилат О. Полтавська група УАА // Вісн. Укр. академії архітектури. 2002. Вип. 1;
- Бєлявська О. Ю. Архітектор Віталій Пасєчний: етапи життя та творчості // Мат. ІV наук. конф. «Вайнгортівські читання», березень 2012 р. П., 2012;
- Карюк М. В., Бєлявська О. Ю., Дмитренко А. Ю., Негай Г. А. Архітектори і місто. П., 2018.