ПЕ́ЛИХ Володимир Олександрович (17. 11. 1949, м. Радехів, нині Червоно­градського р-ну Львівської обл.) — фізик, математик. Доктор фізико-математичних наук (2007), член-кореспондент НАНУ (2021), дійсний член НТШ (2011). Заслужений діяч науки і техніки України (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014), премія імені О. Погорєлова НАНУ (2013). Закінчив Львівський університет (1971). Від 1974 працює в Ін­ституті прикладних про­блем механіки і математики НАНУ (Львів): від 1997 — завідувач від­ділу теорії диференціальних рівнянь і теорії функцій, водночас від 2003 — за­ступник директора з наукової роботи. Від 2015 — за­ступник академіка-секретаря Від­діле­н­ня математики НАНУ. Від 2025 — головний редактор «Фізико-математичне моделюва­н­ня та інформаційні технології». Наукові дослідже­н­ня присвячені математичним про­блемам загальної теорії від­носності: задачі Коші в загальній теорії від­носності, об­ґрунтуван­ню теорії системи від­ліку, взаємодії спінорних і гравітаційно-інерційних полів. Довів рівносильність тензорного методу Нестера і спінорного методу Віт­тена та теорему про додатну ви­значеність гравітаційної енергії, роз­винув методи хвильової оптики у просторі-часі довкола чорної діри, що обертається.