Перетяткович Антоній
Визначення і загальна характеристика
ПЕРЕТЯ́ТКОВИЧ Антоній (13. 06. 1884, маєток Борухів побл. Луцька — 18. 12. 1956, м. Познань, Польща) — правознавець. Доктор права (1907), доктор габілітований з філософії права (1913). Навчався у Варшавському (відрахований 1905), Берлінському, Львівському (1905–07), Яґеллонському в Кракові (нині Польща, до 1909), Карловому в Празі, Женевському, Гайдельберзькому (Німеччина) університетах. Досліджував архів Ж.-Ж. Руссо. До 1918 — приват-доцент філософії права Яґеллонського університету; 1918 — надзвичайний професор філософії права і методології правознавчих досліджень Львівського університету. У тому ж році — у науковому відрядженні у м. Ґрац (Австрія). 1919 через початок польсько-української війни прибув до м. Люблін (Польща), став першим деканом факультету права і суспільно-економічних наук місцевого університету. Від 1919 — звичайний професор, завідувач кафедри державознавства і конституційного права, перший декан юридичного факультету, 1920–21 — проректор, 1936–39 — ректор Познанського університету; водночас 1926 — співзасновник, 1938–39 — ректор Вищої торгової школи у Познані. Від 1937 — член Компетенційного трибуналу; від 1939 — суддя Найвищого адміністративного трибуналу у Варшаві. Від 1945 викладав у Познанському університеті, від 1951 — у Познанській торговій академії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Prąd nowy w prawoznawstwie. Lwów, 1912; Państwo współczesne. Lwów; Warszawa, 1935; Machiavelli і państwo totalne. Poznań, 1938; Wstęp do nauk prawnych. Wyd. 10. Poznań, 1949; Jan Jakub Rousseau. Filozof demokracji społecznej. Poznań, 1949.
- Державний архів
- Держ. арх. Львів. обл. Ф. 26, оп. 5, спр. 1482.